ЗАВЕРШИЛАСЯ ДЕВ’ЯТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ
У П’ЯТНИЦЮ, 13 СІЧНЯ, ЗАВЕРШИЛАСЯ ДЕВ’ЯТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 12 січня.
В.Литвин повідомив, що Година запитань до Уряду не відбудеться у зв’язку з можливим блокуванням фракцією “БЮТ-Батьківщина” роботи Верховної Ради.
Народні депутати підтримали пропозицію В.Литвина, проголосувавши за те, щоб розглянути питання, визначені розкладом на п’ятницю, і після того закрити сесію, не проводячи “Різне”.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Парламентарії внесли уточнення в текст прийнятого Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу та деяких інших законодавчих актів України”.
На прохання авторів з розгляду був знятий проект Кримінально-процесуального кодексу України.
На вимогу фракцій “БЮТ-Батьківщина” і “Наша Україна-Народна Самооборона” у засіданні була оголошена перерва, під час якої відбулося засідання Погоджувальної ради.
Заяву фракції “БЮТ-Батьківщина” після закінчення перерви зробив керівник фракції Андрій Кожем’якін. У заяві йшлося про те, що фракція вимагала створити тимчасову слідчу комісію для об’єктивного, всебічного та неупередженого вивчення всіх фактів інциденту, який стався з Ю.Тимошенко у Качанівській колонії в ніч з 6-го на 7-е січня. ТСК також повинна була встановити, наскільки критичним є стан здоров’я Ю.Тимошенко, чи є реальна загроза для її життя і чому надання їй необхідної медичної допомоги влада блокує та не допускає незалежних медиків для її обстеження?
А.Кожем’якін заявив: “Відбувається замовне вбивство лідера опозиції. Однак, явні факти порушення елементарних прав людини не турбують представників більшості. Більше того, керована Партією регіонів парламентська більшість відверто блокує створення ТСК. Вони бояться, що за результатами роботи ТСК українське суспільство та весь світ дізнаються про правдиві факти і реальні масштаби знущань над Ю.Тимошенко.
Відмова більшості підтримати створення ТСК також засвідчує те, що Верховну Раду хочуть перетворити на маріонеточний інструмент режиму, де за помахом руки можуть схвалюватися найстрашніші злочини сьогодні проти лідера опозиції, взавтра – проти всього народу.
Влада сподівається, що знищивши Ю.Тимошенко, безперешкодно зможе продовжувати грабувати країну, за безцінь віддавати національні багатства та торгувати ресурсами. Але фракція “БЮТ-Батьківщина” заявляє: ми зробимо все, щоб цього не допустити”.
“Сьогодні ви можете заблокувати створення ТСК, закрити очі і не звертати увагу на відверте беззаконня, але взавтра вам доведеться нести відповідальність за цей злочин, тому що ви стали співучасниками”, – зазначалося в заяві.
Питання про відкликання з посади голови Комітету з питань свободи слова та інформації доповіла перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко. О.Бондаренко нагадала, що учора на пленарному засіданні вона розказала все, що стосується А.Шевченка. На підтвердження своїх аргументів О.Бондаренко показала теку документів, зокрема, щодо її законопроектів та народних депутатів Ю.Мороко, П.Унгуряна, які не були розглянуті на сесії через бездіяльність А.Шевченка.
О.Бондаренко звернулася до народних депутатів з проханням підтримати рішення більшості членів Комітету з питань свободи слова та інформації і висловити недовіру голові Комітету А.Шевченку.
Голова Комітету з питань свободи слова та інформації А.Шевченко у виступі наголосив: “якщо сьогодні говорити про свободу слова в Україні, то справді потрібно говорити про відставку або відставки не тільки голови Комітету, а й всього Комітету. Давайте скажемо чесно: ми не можемо сьогодні в Україні гарантувати свободи слова”.
А.Шевченко зазначив, що українська журналістика перебуває у стані страху та приниження, продажності та цинізму. Він також зауважив, що в рейтингах свободи слова Україна опустилася на 30 позицій.
“У такій ситуації відкликання мене з посади голови Комітету я сприймаю як чорну мітку від влади, як визнання того, що ми робили правильну справу”, – наголосив він.
А.Шевченко також зазначив, що ніколи не бачив у парламенті вирішення кадрового питання у такий спосіб. Він звернув увагу на те, що більшість членів Комітету є представниками більшості, а проект постанови про його відкликання з посади голови Комітету був зареєстрований лише сьогодні вранці і його не розглядав профільний комітет з питань Регламенту, який і мав би внести його на розгляд Верховної Ради.
А.Шевченко звернувся до Голови Верховної Ради Володимира Литвина із запитанням, чи давав він доручення Регламентному комітету розглянути це питання і чи було виконано його доручення?
А.Шевченко також звернувся до Олександра Єфремова, як члена Регламентного комітету, із запитанням: чи його не ображає така ситуація, коли в такий спосіб вирішується питання в обхід Регламентного комітету?
А.Шевченко, завершуючи виступ, подякував всім, хто його підтримав.
В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп.
Рішення про відкликання А.Шевченка з посади голови Комітету підтримав представник фракції Партії регіонів.
Представники опозиційних фракцій заявляли, що відкликання А.Шевченка є розправою над свободою слова.
Свою незгоду з приводу способу вирішення питання висловив представник депутатської групи “Реформи і порядок”.
Верховна Рада 245-ма голосами прийняла Постанову “Про відкликання Шевченка А.В. з посади Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації”.
Керівник фракції Партії регіонів О.Єфремов звернувся до представників фракції “БЮТ-Батьківщина” з проханням внести кандидатуру на посаду голови Комітету з питань свободи слова та інформації і фракція підтримає її.
Керівник фракції “БЮТ-Батьківщина” А.Кожем’якін повідомив, що фракція пропонує на посаду голови Комітету кандидатуру А.Шевченка.
Головуючий звернувся до фракції “БЮТ-Батьківщина” з проханням внести відповідний проект постанови.
Народні депутати повернулися до розгляду поправок до законопроекту про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, який не був завершено на минулому пленарному засіданні у зв’язку із блокуванням роботи Верховної Ради фракцією “БЮТ-Бютьківщина”.
Голова Комітету з питань транспорту і зв’язку Михайло Мироненко повідомив, що Комітет звертається до Верховної Ради з проханням направити цей законопроект і проект закону про внесення змін до Закону “Про залізничний транспорт” (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю) на повторне друге читання з тією метою, щоб Комітет разом з Головним юридичним управлінням та іншими суб’єктами законодавчої ініціативи міг би ліквідувати розбалансованість і неузгодженості, які виникли вчора при обговоренні законопроекту.
Народні депутати 246-ма і 245-ма голосами відповідно підтримали пропозицію профільного комітету.
Верховна Рада прийняла в цілому проекти законів про Державну програму приватизації і про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2011-2014 роки.
Верховна Рада ратифікувала низку міжнародних угод, зокрема: Імплементаційну угоду між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1; Угоду між Україною та Португальською Республікою про повітряне сполучення; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво під час здійснення спільного контролю осіб, транспортних засобів і товарів на українсько-російському державному кордоні; Генеральну Угоду між Україною та Демократичною Республікою Конго про торговельно-економічне, науково-технічне та соціально-культурне співробітництво.
Парламентарії включили до порядку денного пленарного засідання, розглянули і прийняли за основу та в цілому законопроект про внесення змін до Прикінцевих положень Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних” щодо перенесення терміну введення в дію.
За основу був прийнятий проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (щодо заходів адміністративної реформи).
До порядку денного сесії були включені проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо системи програмних документів) і проект Кримінально-процесуального кодексу України, подані Президентом України В.Януковичем.
Голова Верховної Ради України В.Литвин виступив із заключним словом. Він назвав дев’яту сесію однією із найбільш продуктивних сесій. За його словами, планувалося розглянути 807 питань, ще 143 законопроекти були включені у процесі сесії до порядку денного. Всього було понад тисячу законопроектів.
Голова Верховної Ради України навів детальні статичні дані дев’ятої сесії, проаналізував якість законопроектів, які надходили від уряду, дав оцінку роботі парламентських комітетів.
В.Литвин зазначив: “Верховна Рада України під час цієї сесії підтвердила, що вона є свідченням того, як важко, болісно відбувається діалог і досягається компроміс. Але діалог відбувається у Верховній Раді, і компроміс у Верховній Раді досягається”.
В.Литвин висловив вдячність всім народним депутатам, всім фракціям, які знаходили “порозуміння у, здавалося б, за скрутних ситуацій, у питаннях, які, на перший погляд, не мають перспективи позитивного вирішення”.
“Таким чином, Верховна Рада, яку критикують і справедливо, забезпечує необхідну рівновагу в українському суспільстві. І зрозуміло, що наступна сесія – це буде випробування для Верховної Ради України з огляду на внутрішні і зовнішні виклики і з огляду на те, що у нас, по суті, стартує виборча кампанія”, – зазначив Голова Верховної Ради України і оголосив дев’яту сесію закритою.
Наступна десята сесія Верховної Ради України шостого скликання розпочнеться у вівторок, 7 лютого 2012 року.