Як КОД поділить округи – Гал
Роздрукувати26 Березня 2012 11:23
Стали відомі принципи розподілу мажоритарних округів серед учасників Комітету опору диктатурі. Ідеться про три найбільші сили – “Батьківщину”, “Фронт змін” і “Свободу”, а також низку сателітів. Оскільки “Удар” Кличка не брав участь у засіданнях КОД, ця партія так і не стала його повноцінним учасником, і поки не враховувалася при нарізці опозиційних кандидатів.
Про це йдеться у статті «Яценюк і Тимошенко: весілля неминуче?» на «Українській правді».
Загалом, за оцінкою БЮТівських соціологів, потенційно переможними вони вважають 116 із 225 виборчих округів.
Так, три області Галичини – Львівську, Іван-Франківську і Тернопільську – пропонують розділити в пропорції по 30% для “Батьківщини”, “Фронту змін” і “Свободи”.
На останніх президентських виборах Галичина мала 24 округи, тобто три топ-партії отримають приблизно по сім округів кожна. Решта округів Галичини – приблизно три – передбачається для дрібніших партій, що беруть участь в Комітеті опору диктатурі.
У решті України, окрім Галичини, пропонується застосувати інший принцип: на території кожної області “Свобода” отримує один округ, а “Батьківщина” і “Фронт змін” решту ділять у пропорції приблизно 3 до 2.
При цьому вирішено, що дрібні партії-учасники Комітету опору диктатурі, які не виставлятимуть список на пропорційних виборах, отримають право висунути своїх кандидатів у двох прохідних округах з логотипом “представник від єдиної опозиції”.
Умова не виставляти свої списки дрібним партіям є обов’язковою – ця позиція була остаточно узгоджена на зборах Комітету опору диктатурі, які відбулися в понеділок у штаб-квартирі партії “Реформи і порядок”.
Саме це – відмова від балотування списками – має бути іспитом на подвійну гру для партій-аутсайдерів. За домовленістю в КОД, право висувати окремий список мають лише ті, хто можуть подолати 5-відсотковий бар’єр – “Батьківщина” разом з “Фронтом змін”, а також “Свобода”. У разі, якщо апріорі непрохідна партія іде окремим списком, це буде сприйматися як технологічна гра разом з Банковою.
У цьому сенсі момент істини настає для “Нашої України”. Нинішні керівники партії Валентин Наливайченко і Сергій Бондарчук прагнуть отримати свої квоти в межах КОД, тоді як Віктор Ющенко наполягає на створені квазі-опозиційного об’єднання разом з Українською народною партією Костенка, Конгресом українських націоналістів і новоствореною партією Матвієнка-Жебрівського “Українська платформа Собор”.
Так само цікавою буде поведінка новоперейменової Української соціал-демократичної партії, яка була засновником КОД, але тепер називається “Партія Наталії Королевської “Україна – вперед”.
Очевидно, що вона балотуватиметься окремим списком, знижуючи кінцеві показники спільного списку “Батьківщини” і “Фронту змін”. Про те, яку роль відводять Королевській, буде видно з присутності її персони на ток-шоу Шустера і Кисельова, програмуванням яких займається права рука Льовочкіна Ігор Шувалов.
Очевидно, що погодження мажоритарних округів явно буде супроводжуватися скандалами, коли велика кількість “борців з режимом” захоче отримати для себе право висуватися в опозиційно налаштованих регіонах.
Наприклад, цікава ситуація склалася у Тернопільській області, де на минулих виборах було п’ять округів. За розподілом КОД, два округи там отримала партія “Свобода”, два – “Батьківщина”, а один округ з центром в місті Бучач відійшов “Фронту змін”.
Кандидатом від Яценюка на цьому окрузі мав стати Іван Стойко, який представляє партнерську до “Фронту змін” партію “За Україну”.
Аж раптом останні місяці на цьому окрузі розгорнув агітаційну кампанію керівник “Нашої України” Валентин Наливайченко та навіть заручився підтримкою віче, яке в січні 2012 організувала його громадська організація.
На одному із засідань КОДу йому навіть було зроблено попередження про недопустимість непогоджених дій. Але Наливайченко не припинив цих спроб – навпаки, у лютому 2012 року організував на свою підтримку ще і “листа інтелігенції”. Його мета – витіснити Стойка з округу, де переважають антипрезидентські настрої, та гарантовано обратися до парламенту мажоритарником.
Це – лише одна конфліктна точка, яку далі неможливо приховувати, оскільки всі події відбуваються публічно. Такі випадки – неминучий супутник діяльності опозиції. Вона, на відміну від Партії регіонів із сателітами, нецентралізована та недисциплінована. І ці протиріччя – ще один помічник влади у їхньому цементуванні України.