Віктор Пинзеник: Бюджетний дефіцит – головний економічний …
Коли я чую озвучувані цифри бюджетного дефіциту, в мене все частіше виникає питання: про яку країну ведуть мову? Допустимим може бути, коли подібні оцінки роблять деякі експерти, бо вони можуть не знати деяких українських винаходів “бюджетотворчості”. Однак “послідовність”, яку демонструє Уряд, озвучуючи цифри, що не мають нічого спільного з економічними реаліями, не може не дивувати.
Менше біди було б у тому, якби зафарбовуванням проблем створювали ілюзію відносно пристойного економічного стану. Але починає складатися враження, що у владних коридорах щиро вірять у те, що вони говорять.
В українських реаліях неможливо встановити дефіцит як різницю видатків та доходів з дуже простої причини – частина видатків іде повз касу, минаючи казначейський рахунок. А куди віднести десятки мільярдів гривень, які Уряд щедрою рукою роздавав протягом року через інструмент ОВДП “Нафтогазу України”? Усього таких видатків (включаючи різницю в цінах на тепло і гарячу воду) 102 млрд грн. Ця цифра “сором’язливо” показана в бюджеті, але не там, де йдеться про розмір дефіциту. Можна “сховати” всю бюджетну дірку, але від цього вона не зникне і країна не позбудеться пов’язаних із дефіцитом серйозних економічних проблем.
Цьогорічний бюджетний дефіцит буде безпрецедентним за розмірами. Бо “поза касою” пройшли і кошти на фонд гарантування вкладів, повернення ПДВ облігаціями, а в доходи зараховано кошти, що не є доходами. Треба згадати і невиконання показника доходів, що також збільшує дефіцит. Набігає цифра, яка має стати не просто предметом серйозної уваги, а тривоги. Не існує безпечних способів фінансування бюджетних розривів таких масштабів. Є сподівання на диво? Чи на благодійність донорів?
Відновити здатність країни фінансувати власні видатки не може ніхто, крім нас самих. Це прямий обов’язок нинішньої влади. Шкода, що цій фундаментальній проблемі сьогодення, її розв’язанню не знайшлося місця в проекті коаліційної Угоди.
Tags: Віктор Пинзеник