Список Яценюка і Тимошенко – дітище від шлюбу за розрахунком
Список об’єднаної опозиції не став прикладом нової якості в політиці. “Батьківщина” веде у нову каденцію парламентських ветеранів, партійних функціонерів, особисто відданих людей, родичей та спонсорів. Відверте розчарування – це нові обличчя. Точніше, їх повна відсутність. Представники покоління, що виросло на Майдані та пронесло його цінності, активісти громадянського суспільства та моральні авторитети нації – відсутні в цьому списку як клас.
Уже сьогодні можна скласти уяву, як виглядатиме опозиційний осередок у новому парламенті. Якщо динаміка рейтингів не зміниться, це означає, що “Батьківщина” зможе провести в Раду близько 70 депутатів.
У самому штабі опозиції прохідну частину визначають в 100 осіб. Але в це не вірять у першу чергу ті, кому дісталося місце після вісімдесятого. Багато залежить від того, скільки партій подолає 5-відсотковий бар’єр. Якщо пройдуть Королевська та “Свобода”, бонусних мандатів буде менше. Ще одна причина, коли список посувається вниз – це в разі переходу депутатів на роботу до уряду. Тоді їх місце займають колеги з другого вагону. Але у випадку “Батьківщини” на це можна розраховувати тільки в разі перемоги на виборах президента від опозиції у 2015 році.
Парадний екстер’єр списку
Перша десятка об’єднаної опозиції виявилась достатньо прогнозованою. Відкриває список Юлія Тимошенко, яку мають зняти з виборів як судиму особу.
Далі в списку – голови партій-засновників Комітету опору диктатурі, які погодилися балотуватися за списком “Батьківщини”: Турчинов – від базової партії, Яценюк – від “Фронту змін”, Луценко – від Народної самооборони, Гриценко – від “Громадянської позиції”, Кириленко – від партії “За Україну”, Тарасюк – від Народного Руху, Соболєв – від партії “Реформи і порядок”.
Без квот там – тільки Томенко й Немиря. Перший – тому що має найвищий рейтинг у партії після Тимошенко. Другий – тому що особисто Тимошенко наполягала на включенні Немирі у десятку.
Після того, як Центрвиборчком відмовить у реєстрації Тимошенко і Луценку, п’ятірка матиме такий вигляд: Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Олександр Турчинов, В’ячеслав Кириленко та Григорій Немиря.
Далі – за списком
Керівник телеканалу ТVі Микола Княжицький отримав 11 позицію. Щодо його появи існує суперечлива інформація. Сам Княжицький стверджує, що отримав запрошення тільки за три дні до з’їзду. Інші розповідають, що про його включення до списку було домовлено ще півроку тому. Треті кажуть, що за Княжицького особисто клопотав власник каналу Костянтин Кагаловський, який також намагався домовитися про одного з мажоритарників у Житомирській області.
Менше з тим, “наїзд” податкової на Княжицького зробив з нього символ репресій – а відтак поява його в списках не виглядала б аномальною, якби не його активна участь у відбілюванні Кучми під час “касетного скандалу”. Тоді, у 2000-2001-му, Микола проводив щоденні ефіри на ICTV – із схожою риторикою тільки на підтримку міджу президента.
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв потрапив до списку після укладення угоди з Яценюком і Турчиновим – в обмін на голоси кримських татар. Крім того, Джемілєв корисний для опозиції ще і тому, що його помічник є чоловіком Ганни Юдківської – судді Європейського суду з прав людини від України, яка за статусом автоматично входить до колегії, що розглядає справи опозиціонерів у Страсбурзі.
Достатньо високий 13 номер, з огляду на останні скандали, дістався голові фракції “Батьківщини” у парламенті Андрію Кожем’якіну. Особливо з огляду на хронічні підозри Яценюка: лідер “Фронту змін” був переконаний, що провал опозиції під час розгляду мовного закону в першому читанні був персональною провокацією Кожем’якіна проти нього. Очевидно й інше – Кожем’якін більше не працюватиме керівником фракції у новому парламенті, тому 13 місце – це швидше віддяка за заслуги перед “Батьківщиною” та плата за інформацію, яку Кожем’якін регулярно приносить як витоки його агентів у спецслужбах.
Другу квоту “Фронту змін” у списку опозиції Яценюк віддав жінці – це екс-голова управління освіти Києва Лілія Гриневич, яка обіймає 14 рядок. За нею іде екс-голова фракції Іван Кириленко, якого заслали в регіони – куратором Дніпропетровської та суміжних областей. Всередині дехто сприйняв це як усування людей Тимошенко від керівництва процесом.
Незмінно високі позиції в списку утримує невідома широкому загалу людина, права рука Олександра Турчинова Ярослав Федорчук (номер 16). Він багато років очолює виконком “Батьківщини” – тобто контролює партійну структуру, а на цих виборах також є заступником голови штабу. На момент виборів Федорчуку буде 76 років. З огляду на тотальну зачистку зі списку людей, яким “за 70”, поява Федорчука має одне пояснення – в перелік кандидатів він записав себе сам.
Третє місце в квоті “Фронту змін” отримав Микола Мартиненко. Він став 17-м, а в перспективі, після відмови в реєстрації Тимошенко та Луценка, буде 15 номером списку. Мартиненко – перший заступник голови центрального штабу та головний куратор збору грошей на вибори.
Феноменально, але чоловік, зарахований 2005 року Юлією Тимошенко до “любих друзів”, не лише пережив усі шторми у “Нашій Україні”, але і все скликання порушував регламент, суміщаючи керівництво енергетичним комітетом та фракцією. Крім того, попри перехід до опозиції, Мартиненко зберіг близьких до себе людей на чолі державних монополій – “Енергоатому” та “Чорноморнафтогазу”.
А незабаром, після виборів, він стане одним із керівників парламентської фракції Тимошенко. Єдине, де не зміг спрацювати Мартиненко – це включити свого друга та партнера Давида Жванію до опозиційного списку. Яценюк був непохитний, а відмовити Жванії допомогло те, що той голосував за ратифікацію Харківських угод.
Дружина Юрія Луценка Ірина отримала 18 номер списку. На Турівській кажуть, що це – виконання волі її чоловіка як одного із засновників Комітету опору диктатурі. Сама Ірина Луценко заявляє, що на її включенні до списку наполягала… Юлія Тимошенко. Загалом ця історія виглядає сумнівно, тому що до ув’язнення Луценка вона жодної політичної активності не проявляла, а працювала в телекомунікаційній фірмі, на яку її чоловік-міністр намагався перевести весь мобільний зв’язок міліції.
Ще більш сумно те, що внаслідок призначення Ірини Луценко на єдине місце “Самооборони” у прохідній частині, втратив шанси Юрій Гримчак, проти якого порушено кримінальну справу за димові шашки під час ратифікації Харківських угод.
Тепер Гримчак – на 91-ій позиції. Тарас Стецьків взагалі залишився ні з чим – він балотуватиметься за округом у Львові, який Яценюк віддав молодшому брату екс-віце-прем’єра Васюника. Високе 32-ге місце Геннадія Москаля не має стосунку до “Самооборони” – це відплата за підтримку з боку групи Мартиненка-Жванії. Саме Москаль рятував Жванію в історії з фальшивим українським паспортом.
Юрій Стець премійований пристойним 63-м місцем також в обхід “Самооборони” – завдяки протекції Петра Порошенка та як плата за лояльність у новинах “5 каналу”.
19 місце у списку отримав Андрій Пишний – один із засновників “Фронту змін”, найближчий товариш Яценюка з часів Чернівецького університету, путівку в життя яким дав покійний Ігор Плужніков. Крім того, Пишний – заступник керівника штабу опозиції, який веде юридичний блок питань.
На 20 позиції – адвокат Юлії Тимошенко Сергій Власенко, який протягом останнього року став одним із найбільш активних депутатів у медіа. Далі йде Андрій Парубій, який планував балотуватися за Сихівським округом у Львові. Туди ж своє око поклала “Свобода” Олега Тягнибока. Зрештою, щоб не поглиблювати конфлікт, Парубія забрали в список – він стане одним із vip-агітаторів “Батьківщини” в україномовних регіонах.
На наступній 22 сходинці Олександра Кужель, на включенні якої наполягла Тимошенко – для стримування амбіцій Яценюка. Зараз мало хто пам’ятає, але два роки тому Кужель називала його “шавкою”. Сьогодні вони змушені співіснувати в одному блоці.
Починаючи з третього десятку, учасників списку можна ділити на декілька груп – дієздатні депутати, начальники окремих штабів, представники бізнесу та наближені люди.
Депутатське питання
Найбільший скандал зі списком об’єднаної опозиції стався через втрату прохідних місць депутатами, які активно працювали групою підтримки Юлії Тимошенко в суді або в медіа, але всіляко уникали повсякденної рутинної роботи.
До числа перших 80 учасників списку потрапили 42 депутати, тоді як сьогодні загальна чисельність фракції БЮТ та її сателітів у НУНС складає понад 120 осіб. Тобто конкурс складав три особи на місце.
Щасливий квиток майбутнього депутатства витягла активістка парламентської боротьби з Дмитром Табачником Леся Оробець (26 місце). Вона опинилася так високо за квотою “Фронту змін” – при тому, що в 2010-му особисто голосувала за відставку уряду Тимошенко, а епоху її прем’єрства називала “руїною”. Також будуть депутатами заступник керівника штабу з питань захисту результатів виборів Сергій Пашинський (27 місце в списку) та заступник керівника штабу з медіа-питань Олександр Абдуллін (28 місце).
31 місце отримав депутат Роман Забзалюк. По-суті, він – єдина креатура Кожемякіна в прохідній частині списку. На 33 сходинці у списку – Андрій Шевченко, який на попередніх виборах 2007-го входив до першої п’ятірки. 35 місце – у ще одного депутата Валерія Сушкевича, 37 – у Руслана Князевича, який представлятиме “Батьківщину” в Центрвиборчкомі. 40 місце дісталося екс-адвокату Тимошенко Віктору Швецю. Враховуючи відсутність значимих досягнень за попередні п’ять років депутатства, таке високе місце Швеця можна пояснити спробою отримати лояльністю його доньки, яка є членом ЦВК.
Також у прохідну частину списку потрапив наближений до Турчинова Руслан Лук`янчук (42 місце), на якого заведено питання партійної каси “Батьківщини”. У прохідній частині на 44 позиції – активний учасник вуличних акцій Андрій Павловський, який ходить під кримінальною справою за лазерне шоу на Майдані. Депутат із старої гвардії Сергій Сас, який був поряд із Тимошенко з моменту розпаду “Громади” та створення “Батьківщини” – на 47 місці. Ще один депутат Василь Кравчук – 50-ий.
У останні вагони прохідного потягу потрапила Олена Кондратюк (60) – дружина Олександра Богуцького, куратора медіа-холдингу Віктора Пінчука. Кондратюк стала депутатом за квотою партії “Реформи і порядок”. У 2007-му її піар-агентство “Радник” прославилось розміщенням роликів з пророцтвом Нострадамуса про загадкову жінку, яка переможе на виборах.
Бютівець Олександр Дубовой займає вдвічі вищу позицію, ніж на попередніх виборах – піднявся зі 128 номеру списку на 64. Він також ходить під кримінальною справою – за словами першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, депутат Дубовой причетний до махінацій з поставками продовольства ув’язненим.
67 номер дістався колишньому голові Держкомзв’язку Олегу Шевчуку. На виборах 2007 року Шевчука порадив Тимошенко Віталій Гайдук. Але сьогодні Шевчук входить до керівництва Федерації роботодавців імені Дмитра Фірташа. На одній з нарад в адміністрації президента сайт Януковича взагалі представив Шевчука як делегата від Group DF Фірташа.
На прохідному 70 місці – політтехнолог Ігор Гринів, на 76-му – критик зловживань на підготовці Євро-2012 Остап Семерак. Обидва – висуванці партії “Реформи і порядок”. Лише 78-им став активний Юрій Прокопчук, який є куратором Рівненського штабу “Батьківщини”. 79 місце у Володимира Мойсика. Це – другий і останній представник партії Кириленка “За Україну!” в прохідній частині списку.
Нові дніпропетровські та інші бізнесовські
Порівняно з минулими виборами, “Батьківщина” залишилася без колишніх головних фінансових донорів – Костянтина Жеваго, Богдана Губського, братів Буряків, Сергія Осики, Оександра Фельдмана. Натомість на їх місце можуть прийти представники дніпропетровського бізнесу.
29 номер у списку отримав керівник дніпропетровського штабу об’єднаної опозиції Андрій Павелко. Він є главою дніпропетровської організації Федерації футболу України, що автоматично вказує на його контакти з Ігорем Коломойським. Натомість на сайтах сумнівної репутації можна знайти публікації про те, що Павелко отримав кредит у націоналізованому “Родовід-банку” під неадекватну заставу і тепер має зобов’язання перед менеджментом банку, який “кришує” Юра Єнакіївський.
На 46 місці в списку об’єднаної опозиції знаходиться Леонід Сергієнко, власник компанії “Дніпромайн”, та, як пишуть дніпропетровські сайти, тесть того самого Павелка.
Сергієнко має депутатський досвід. У 2002 він був депутатом від кучмівської “Єди”, потім перейшов до Соцпартії та попрацював заступником міністра транспорту Миколи Рудьковського. А в уряді Тимошенко його повноваження як заступника розширили до керівника Держдепартаменту автомобільного транспорту.
34 місце в списку опозиції отримав Денис Дзендзерський – син президента дніпропетровської промислової корпорації “Веста” (ВітроЕнергетичні Сонячні Технології Акумулюючі). До цього Дзендзерський-молодший перебував у політраді партії “Єдиний центр”, яка нетривалий час намагалася уособлювати адмінресурс.
Дзензерський разом з батьком входить до числа 200 найбагатших людей країни, чиї статки оцінюють щонайменше у 72 мільйони доларів.
Окрім нових дніпропетровських, до нової бізнес-еліти “Батьківщини” потрапили 39 номер списку Сергій Фаєрмарк, директор компанії “Стальканат”, відомої своїм протистоянням зі “смотрящим” на Одещині Юрія Іванющенка Іваном Абрамовим.
Нинішній керівник одеського обласного штабу опозиції Фаєрмак за часів губернаторства Василя Цушка на Одещині був членом Соціалістичної партії України.
49 номер у списку отримав Олександр Табалов – один з найзаможніших людей Кіровоградщини. За рейтингом журналу “Фокус”, він посідає 182 місце серед 200 найбагатших людей України. Інтереси Табалова зосереджені у сфері продуктів харчування – окрім хлібного бізнесу, йому належить торгова марка молочних продуктів “Волошкове поле”.
Син Табалова Андрій висуватиметься від об’єднаної опозиції у одномандатному округу №99 в Кіровограді, а ще одна представниця цієї бізнес-корпорації Наталія Старікова – на 109 місці в списку опозиції.
Не забула “Батьківщина” і про власний бізнес.
57 місце в списку піднявся Віталій Данілов, який у минулий парламент зайшов лише 105-им. Близький до Ахметова президент футбольної Прем’єр-ліги зберіг високе місце за наполяганням самої Тимошенко. Окрім того, існує інформація, що Данилов є бизнес-партнером Олександра Тимошенка.
За словами джерел, качанівська ув’язнена рекомендувала партійцям замість того, щоб заводити нових бізнесменів, краще дати прохідні місця своїм перевіреним фінансистам.
Тому, наприклад, 73 місце отримав Руслан Богдан, який не так давно був вигнаний з БЮТ за голосування разом з провладною коаліцією. Подейкують також, що він допоміг і партії “Удар” на знак подяки за те, що вони включили до свого списку Віктора Пинзеника.
МасШтабне мислення
Серед керівників штабів найвище 23 місце отримав голова львівського Степан Кубів, найнижче – керівниця луганського штабу Ірина Верігіна, яка опинилася на 140-ій. Декілька начальників штабів наділені місцями в другій сотні – запорізького (Едуард Гугнін), вінницького (Людмила Щербаківська), херсонського (Володимир Миколаєнко), чернігівського (Олександр Кодола). Ці люди не мають жодної персональної мотивації працювати на перемогу.
43 номер у списку дістався Максиму Бурбаку – голові Чернівецького обласного штабу. Його старший брат, який призначений заступником в кримському штабі, є другом Яценюка з самого дитинства – ще зі шкільних років.
Очевидно, що стане депутатом 28-річний голова закарпатського штабу від “Фронту змін” Валерій Лунченко (61 місце). Лунченка називають креатурою попереднього керівника закарпатського Фронту змін Бровді, який 2010 року перейшов працювати до Іванющенка.
62-й номер одержав за квотою “Фронту змін” керівник харківського штабу, людина Давида Жванії Віталій Немілостівий. Свого часу він працював генеральним директором заводу імені Малишева, а також першим заступником міністра промислової політики України.
Загалом у прохідній частині – приблизно половина начальників штабів.
Близькі соратники
24 місце отримав політичний біженець до Італії, екс-голова харківського штабу “Батьківщини”, екс-губернатор Арсен Аваков. Однак з його реєстрацією можуть виникнути проблеми, адже закон вимагає від потенційних кандидатів п’ятирічного перебування в Україні. Водночас Центральна виборча комісія вже зареєструвала кандидатом за округом в Житомирській області екс-першого заступника глави СБУ Володимира Сацюка, який після помаранчевої революції втік до Росії, отримав там громадянства і тільки останні два роки навідується до України.
Ще одна особа з дошки оголошень “Увага, розшук!” – 53 номер списку Тетяна Слюз, яка очолювала Держказначейство при Юлії Тимошенко, з реєстрацією якої також можуть виникнути проблеми.
41-им у списку іде найближчий соратник Яценюка, перший голова партії “Фронт змін”, в минулому керівник державного експортера електроенергії “Укрінтеренерго” Андрій Іванчук.
52 номер отримав також “фронтовик”, сьогодні – керівник юридичного департаменту центрального штабу “Батьківщини” Павло Петренко. На початку 2000-их він працював в Ощадбанку разом з Андрієм Пишним.
Інша співробітниця центрального апарату “Фронту змін” – 72 номер списку Олена Колганова. Про неї немає згадок в інтернеті, але вдалося довідатися, що таке високе місце отримала керівник департаменту комунікацій “Фронту змін”, учасниця “ситуативної кімнати” Яценюка.
Колганова походить з Донецька, де її фірма займалася організацією культурно-масових заходів, починаючи від Дня Макіївки та закінчуючи виступами Таїсії Повалій. В 2007 році у Нестора Шуфрича в Міністерстві надзвичайних ситуацій Колганова була заступником начальника управління по зв’язкам з громадськістю. Після приходу уряду Тимошенко вона звільнилася, і в інтернеті досі можна знайти оголошення, що колишня державний службовець шукає роботу із зарплатою 3,5 тисячі доларів на місяць.
Ще декілька наближених до Яценюка осіб прописалися в шостому десятку: 54-им став голова Івано-Франківської організації “Фронту змін” Володимир Шкварилюк, радник глави правління банку Жеваго “Фінанси і кредит”. На 59-му – голова київського обласного осередку “Фронту змін” Володимир Полочанінов. І на 75-ій позиції – екс-міський голова Тернополя, голова обласної організації “Фронт змін” Роман Заставний.
У прохідній частині опинилося двоє людей Анатолія Гриценка. Так, на 68 місці іде одеський бізнесмен, представник “Громадянської позиції” Леонід Макул, а 71-й – депутат третього скликання 1998-2002 років Олександр Чубатенко, який тоді обрався за округом в Києві.
За квотою Гриценка у список опозиції розраховував потрапити Олександр Третьяков, який фінансував цей проект. Але Гриценко відмовився подати його прізвище. Також Гриценко не захотів висути на мажоритарку за своєю квотою мера Калуша Ігоря Насалика – який пару місяців тому оголосив про влиття своєї Української партії до “Громадянської позиції” Гриценка.
Багаторічна помічниця і соратниця Миколи Мартиненка Олена Ледовських, яка працює пліч-о-пліч з Мартиненком ще з часів його молодості в київському міськомі комсомолу, отримала 69 місце. Сьогодні вона заступник Федорчука в штабі з організаційних питань.
Водночас, за інформацією джерел, буквально за лічені хвилини перед початком з’їзду Яценюк виключив зі списку ставленицю Жванії депутата Катерину Лук’янову.
“Ты кто такой? Давай, до свидания!”
Окрім відомих та невідомих партійних функціонерів і депутатів, список опозиції також містить декілька персонажів, чия поява – загадка. Розгадка якої може бути лише одна – це внесок до каси. Перша, хто впадає в око – 55 номер списку Тетяна Донець. Досі вона була відома лише як дівчина Василя Горбаля та учасниця світських хронік на “Таблоіді”. У 2006-му році Тетяна обралася депутатом Шевченківської райради за списком Блоку Тимошенко.
Тоді це мало більш-менш зрозуміле пояснення: мама Тетяни Донець – Наталія Донець – була близькою соратницею Павла Лазаренка. В 1998 році вона разом з Юлією Тимошенко та Олександром Турчиновим обралася народним депутатом за списком “Громади”. Але стрибок з рівня району до Верховної Ради є безпрецедентним у нинішній передвиборчій кампанії – “Батьківщина” мала десятки тисяч депутатів місцевих рад, і тільки Донець отримала прохідне місце в списку до парламенту.
У самому БЮТ питання щодо Донець переадресовують до Фронту змін”, стверджуючу, що саме Яценюк надав їй місце в списку. І при цьому згадують, що сама майбутня депутатка дружить з дружиною Миколи Мартиненка Ганною.
Ще одна персона, яка потрапила до списку завдяки зв’язкам з Мартиненком – це Ігор Скосар, який отримав 58 позицію.
Скосар був депутатом Київради від Солом’янського району у 2002-2006 роках, входив до комісії з питань містобудування та землекористування. Саме він на сесіях Київради відстоював питання забудови майданчика дитячого садка біля готелю “Салют” – тепер там виріс багатоповерховий будинок Diamond Hill з найдорожчими у Києві квартирами.
На виборах 2006 року Скосар невдало балотувався до Київради за списком Медведчука “Не так”. Загалом він починав як газовий трейдер, що працював разом з Ігорем Бакаєм. А з правою рукою Яценюка його пов’язує більше ніж дружба – саме Скосар познайомив Мартиненка з його майбутньою дружиною.
Ще одна темна конячка – номер 65 списку Стаднійчук Роман Васильович. За інформацією “Української правди”, він значиться співзасновником адвокатської фірми “НКА”. В мережі про Стаднійчука можна знайти інформацію, що він виступав на боці київського фермера, який протестував через будівництво гольф-клубу в Миронівському районі Київської області.
Поза грою
Активні бютівці попередніх трьох скликань, дехто з яких починав із Тимошенко в 2002-му, тепер можуть не потрапити до парламенту. У зоні ризику – Михайло Волинець (85 місце) та Андрій Шкіль (87). 104-те місце Сергія Шевчука поки робить примарним його депутатство.
Не захотів іти у список через явно непрохідне місце польовий командир Майдану Володимир Філенко. Доньку судді Конституційного суду Еліну Шишкіну відправили на 156 місце – від її батька вже нічого не залежить, тому і хабарі посадами давати не потрібно.
84 місце отримав багаторічний помічник Тимошенко Михайло Ливинський, який став заступником керівника штабу з питань громадських організацій. В зоні ризику – фігуранти справи ЄЕСУ, екс-менеджери корпорації Антоніна Болюра (88 місце) і Євген Шаго (93 місце). На 95 місці – керівник департаменту регіональних штабів Віктор Олійник, на 100 – керівник департаменту роботи з виборчкомами Сергій Подгорний. З одного боку, перетворення партійних функціонерів на депутатів виглядає неадекватним заохоченням, з іншого – сьогодні ці люди демотивовані, оскільки знаходяться далеко в списку.
На занизькому 99 місці – колишній залізничний олігарх Микола Ковзель, наділений всіма атрибутами статусу – “Роллс-Ройс”, приватний літак і палац в Конча-Заспі – через паркан від Юлії Тимошенко.
За межами першої сотні – на 113 позиції – опинився син помічниці Тимошенко Юрій Трегубов, а сама Ольга Трегубова, яка після з’їзду влаштувала скандал, згодом охолонула та повернулася на Турівську.
Загалом, наскільки список узгоджений з Тимошенко, досі залишається загадкою. Напередодні з’їзду Турчинов злітав до Харкова, де зустрівся з лідеркою БЮТ, але остаточні правки вносилися до останнього моменту.
Увязнення дозволило Тимошенко анулювати її зобов’язання по включенню список на місця, які вона роздавала, починаючи з 2007 року – відомо, що в пошуках підтримки свого уряду вона укладала як індивідуальні угоди – наприклад, з Олександром Бондарем або Романом Зваричем, так і колективні. Відомо, що Тимошенко обіцяла три місця в списку Миколі Катеринчуку. У підсумку, Бондар і Зварич не отримали прохідних місць, а Катеринчук пішов на округ у Вінницькій області. Також “Українській правді” відомо про лист Тимошенко до одного відомого діяча, в якому вона вибачається, що його інтереси не були враховані у списку.
Хоча і сама Тимошенко не проти позбутися чужими руками векселів чотирічної давнини. Вся публічна відповідальність за це лягатиме на плечі нового лідера списку Арсенія Яценюка, який дедалі більше підпорядковує “Батьківщину” собі.
Очевидно, що він набагато системніше представлений у списку, ніж ув’язнена Качанівської колонії. Група Тимошенко сформована зі старих кадрів, частина яких вже викликає втому в суспільства. А дехто з перевірених у боях прихильників Тимошенко легко готові змінити політичну силу. Останній приклад – Віталій Чепинога, який не отримав прохідне місце та пішов з “Батьківщини” після 15 років роботи на Тимошенко. Буквально наступного дня він опинився на прохідному місці в списку “Удару”.
Натомість новий лідер опозиції матиме в депутатах з десяток співробітників свого офісу. Ці прізвища нікому не відомі, але вони складатимуть ядро його групи у фракції. Люди без особливих заслуг отримають мандат – тільки тому, що Яценюк потребує вірних соратників, які не дозволять розмити його вплив у “Батьківщині” напередодні старту президентської кампанії.
Open all references in tabs: [1 – 10]