Олександр Турчинов: прізвище "Тимошенко" не може замінити саму …
Олександр Турчинов мав би стати “Юлією Тимошенко” у партійній ієрархії “Батьківщини” після її ув’язнення. Тепер вічний соратник та права рука екс-прем’єра, колишній керівник СБУ, очолює найбільшу опозиційну партію.
Однак чи всіх влаштовує його керівництво? Судячи з численних внутрішньопартійних витоків – не всіх.
Рядові партійці з низів недолюблюють Олександрова Валентиновича. В регіонах скаржаться, що партактивом ніхто не займається, плану на вибори немає, фінансування йде з місцевих джерел, і лише для окремих регіонів з центру. Останній сигнал, який отримали рядові бютівці – треба йти в народ. Але поки конкретики не було.
Розповідають також про нібито невдоволення самої Тимошенко діями власної партії та Турчинова зокрема. Щоправда сам Турчинов каже, що ці витоки генерує влада, щоб дискредитувати “Батьківщину”.
Довіри також не викликають численні суперечливі заяви партії. Прикладів тому – маса. Це, зокрема, й історія з особистим масажистом та хворобою Тимошенко, й інформація про політичне майбутнє доньки екс-прем’єра Жені.
Не менше питань існує й щодо переговорів про об’єднання опозиційних сил. До чого домовилися “Батьківщина”, “Фронт Змін”, “Свобода” та інші – не зовсім зрозуміло. І невідомо, чи домовляться вони про щось конкретне.
Все це ми вирішили обговорити безпосередньо з самим керівником “Батьківщини”. Не на всі питання Турчинов волів давати конкретну відповідь, віддаючи перевагу лозунгам.
Так і не пояснив він, як “Батьківщина” збирається убезпечити себе від нових “тушок” у майбутньому парламенті. Однак все ж натякнув, як саме опозиція збирається “малою фінансовою кров’ю” перемогти ресурси кандидатів від влади.
Також в інтерв’ю “Українській правді” Турчинов розповів про плани опозиції після виборів, діагноз Юлії Тимошенко та помилки власної політичної сили.
– Розпочнемо з останніх подій – 22 січня, підписання угоди опозиції про спільні дії, і того міні-скандалу, який з цього приводу вийшов. Мається на увазі, що ви не дали Анатолію Гриценку ознайомитися з текстом угоди.
– Ніякого скандалу не було, був піар. Текст угоди обговорювався фактично тиждень в межах Комітету опору диктатурі. Він був вивішений на сайтах і нашої політичної сили, і інших партій, які входять до КОДу. Всі, хто хотів, міг не тільки прочитати, але й підписати цю угоду. Більше того, до цієї своєї заяви Анатолій Гриценко постійно критикував цю угоду.
Навіть протягом першої половини дня він критикував угоду, а другої – розповідав, що він її не прочитав. Тому тут треба з’ясувати: або “угода недосконала”, або “я її не читав”. Тут треба визначитись самому Анатолію, мені так здається.
– По суті, єдиний результат підписання цієї угоди – це розподіл місць в мажоритарці?
– Ні, там дуже багато важливих позицій.
– Але вони загальні!
– По-перше, опозиційні партії домовилися, що йдуть на вибори разом, як мінімум, координуючи свої дії, свої акції, в тому числі навіть свої передвиборчі платформи. Далі –взаємодія і взаємодопомога між політичними силами буде відбуватись не тільки зараз, та під час виборчої кампанії, але і потім, в новій Верховній Раді. Третє – висуваються єдині кандидати по всім мажоритарним округам. Ну, і четверте, я хочу сказати, що звернення Юлії Володимирівни щодо створення єдиного списку від опозиції не втратило своєї актуальності. Консультації навколо цієї теми продовжуються.
– Як ви це бачите? Це значить, що “Фронт змін” вимушений буде влитися в “Батьківщину” або навпаки?
– Безумовно, якби залишились блоки, це було б значно легше зробити. Для того, щоб не було Блоку Юлії Тимошенко та ускладнити єднання опозиційних сил, правляча більшість прибрала тезу про блоки з виборчого законодавства. Коли б це було просто – об‘єднатись навколо однієї партії – то це вже було б зроблено. Але тут проблема не тільки в амбіціях.
Необхідно мати одну програму, одну оргструктуру, один центр ухвалення рішень, одну назву, нарешті. Натомість, кожна партія має бажання, щоб саме її знали, підтримали, щоб проводили саме свою політичну платформу. В той же час, сьогодні настільки загострилось протистояння влади та народу, що всі ці проблеми може перетягнути лише один аргумент – перемога над режимом.
– Як ви його зараз вирішуєте?
– Ідуть складні консультації та переговори…
– Залишилось не так багато часу до виборів. І не факт, що ви встигнете домовитись. Чи узгоджували ви якісь спільні дії після виборів?
– Рішення про створення опозицією єдиної парламентської коаліції вже прийняте. Це також складова Угоди. Наші опоненти розраховували на те, що замість єдиного фронту проти Партії регіонів та їх сателітів, на цих виборах опозиція традиційно буде з’ясовувати між собою стосунки, хто з партій більш патріотичний, принциповий, більш опозиційний, тощо. Такого подарунку вони не отримають.
Так, я не виключаю, що будуть якісь проекти Банкової – так звані треті сили, “п’яті колони”, які будуть говорити: “Ми не влада, ми не опозиція. Ми симпатичні, гарні, принципові, тощо”. І це достатньо реально. Більше того, зараз вони якраз готують під ці проекти різні політичні сили.
Реальна опозиція буде вести наступ разом.
– Ви Наталію Королевську маєте на увазі?
– Я маю на увазі тих, хто приховує за опозиційною риторикою спробу розколоти або дискредитувати реальних опонентів режиму.
– Учасники КОД розраховують отримати більшість в парламенті. Рано чи пізно, вам доведеться говорити про висунення спікера, розподіл посад. У вас вже є чіткий розподіл квот?
– Я завжди згадую в таких випадках анекдот, коли родина сидить і мріє, як вони куплять машину, поїдуть до моря, а діти починають бавитись, і батько каже: “Ану, вилазьте з машини”. Тобто питання розподілу не потребує сьогодні обговорення, тому що головне – перемогти та сформувати більшість. Ми ще не закрили питання по підбору якісних кандидатів на мажоритарку, формування єдиного списку тощо. І в цих умовах питання квот, поділу посад в майбутній Раді не стоїть на порядку денному. Це буде тільки відволікати та деморалізовувати.
– На які відсотки відповідно ви розраховуєте на виборах, тобто – “Батьківщина”?
– Сьогодні, за різними офіційно оприлюдненими дослідженням за “Батьківщину” з числа тих, хто визначився, проголосувало би близько 25%. В той же час, за нашими дослідженнями, якби вибори відбулися зараз – понад 30% громадян проголосували б за нашу політичну силу. Незважаючи на тиск, на терор. І ця тенденція буде тільки збільшуватись.
– Наскільки ми розуміємо, “Народна самооборона”, ПРП вливаються в “Батьківщину”, ідуть у вашому списку.
– Так, “Народна самооборона” приєднується, і ми разом підемо на вибори, Партія “Реформи і порядок” – теж. Зараз ідуть переговори з іншими політичними силами – з Народним рухом, з Європейською партією та іншими. З усіма, хто готовий до боротьби, ідуть процеси інтеграції та єднання.
– Ви не боїтесь стати новою “Нашою Україною”?
– Така небезпека існує. Наша політична сила завжди відрізнялась дисципліною та самоорганізацією. Тому ми дуже серйозно підходимо до цього питання.
– Що буде із УСДП Наталії Королевської? Ви будете з нею співпрацювати?
– Ну, ви знаєте, Наталія Королевська сама обрала свій шлях щодо виходу із “Батьківщини”, і, безумовно, цей шлях діаметрально протилежний тому, що відбувається сьогодні в нашій політичній силі.
– Як ви формуватимете список на мажоритарних округах? Там будуть виключно члени “Батьківщини”?
– Ні, чому? Це будуть представники об’єднаної опозиції, не тільки члени партії “Батьківщина”, безумовно. Щодо мажоритарних кандидатів, і до тих, хто піде за списком, будуть достатньо серйозні вимоги. І в першу чергу – це надійність і порядність.
– Нещодавно Олександр Черненко назвав приблизну ціну мажоритарного округу, це приблизно 5 мільйонів доларів. Те, що у влади такі гроші є, щоб купити округ – зрозуміло. Чим ви будете протистояти?
– Коли хтось, наприклад Черненко, захоче балотуватись, дійсно, він може вкласти 5 мільйонів, і то не факт, що переможе. Справа в тому, що опозиція не може конкурувати з владою в тому, хто краще підгодує, підремонтує або, банально, підкупить виборців. Тут влада поза конкуренцією. І ті, хто на неї працює, ті, хто збільшили свої статки на сотні відсотків, потрапивши навіть до Книги рекордів Гіннеса, можуть дати будь-кому фору у підкупі виборців.
Але ж опозиція конкурує іншим. У опозиції є підтримка саме в тому, що вони є альтернативою цій владі. Альтернативою криміналу, альтернативою свавіллю, альтернативою репресіям та злидням, які не можна компенсувати роздачею продуктових пайків чи дрібних грошей.
– Добре, чи не вийде так, що аби вам перемогти ці мільйони, доведеться у мажоритарку відправити всіх найбільш публічних своїх політиків?
– Ну, безумовно, по мажоритарці повинні іти не бізнесмени, а більшість людей, готових до політичної боротьби. Саме політичної боротьби, а не боротьби грошей. Тому що боротьбу грошей, зрозуміло, опозиція завжди програє. Вибачте, навіть коли у вас є гроші, ну, умовно кажучи, якийсь бізнесмен захоче висуватись від опозиції, до завершення виборчого процесу у нього нічого вже не залишиться, його просто знищать економічно.
– Тоді хто у вас залишиться в списку, якщо найбільш яскраві люди підуть в мажоритарні округи?
– Справа в тому, що сьогодні можна поєднувати висування по округам та по партійним спискам…
– Так, але це не зовсім чесно…
– Я не бачу в цьому порушень. Це норма закону.
Фото Александра Прокопенка
– Останні два скликання БЮТ завів у Раду найбільшу кількість “тушок”.
– У нас була одна з найбільших за чисельністю фракцій. І удар ми на себе приймали найбільший, який витримати може не кожна людина.
– Як ви можете гарантувати, що це не повториться зараз?
– Підібрати чесних, незламних людей – це один із наших пріоритетів. Але, знаєте, що цікаво? Ніхто в автобіографії не пише, що він потенційна тушка: “Іваненко Петро Петрович, юрист та тушка за сумісництвом”.
– Коли ви брали в список Губського, ви не знали про його біографію? Ви не розуміли, що ця людина просто хоче лишитися при владі?
– Всі люди, які потрапили до списку, пройшли достатньо серйозний іспит. Коли в 2007 році та ж сама Партія регіонів пробувала формувати незаконну конституційну більшість, щоб змінити Конституцію, зламати ситуацію, у нас був критерій, за яким Юлія Володимирівна формувала наступну команду. Це – здатність покласти свій мандат, ризикуючи багатьма речами, створивши підстави для розпуску Верховної Ради. Ті, хто поклав свій мандат, увійшли до партійного списку.
Щодо нинішніх переходів, то я не пам’ятаю, навіть в часи Кучми, настільки безпрецедентно жорстоких дій по відношенню до політичних опонентів. Жорстоких та цинічних. Вони навіть лінуються більш-менш юридично фахово фальшувати справи. Типу – і так зійде, суди повністю контрольовані, навіщо ще якісь формальності…
Саме тому, деякі з тих, хто мав сміливість в 2007 покласти мандат, в 2010 році наклали в штани, м’яко кажучи. І саме тому, що удар по “Батьківщині” був найбільш потужний і найбільш жорстокий, ми втратили так багато людей.
– В 2007 році на закритому з’їзді на заклик провести чистку Юлія Володимирівна сказала, що не хотіла б витягувати брудну білизну, тому що напередодні виборів це не зіграє на користь “Батьківщині”…
– Безумовно, це було б нечесно з нашого боку – говорити: “Ні, ми ніколи не робили помилок”. Ми робили помилки, серйозні помилки. Але влада нам допомагає виправляти ці помилки. Жорстко, боляче, але допомагає виправляти ці помилки. Тому що під їх ударами всі слабкі, ненадійні або корисливо вмотивовані йдуть геть. Залишаються ті, хто здатен перемагати.
– Виходить, роботу за вас робить влада?
– Так, в тому числі, деяку роботу за нас робить влада. Тому що той, хто витримає цей прес, не потребує додаткових доказів своєї мужності, порядності та надійності.
– А як тоді проходить відбір в рамках “Батьківщини“?
– У нас нема якихось суб’єктивних підходів. У нас демократична політична сила, і всіх претендентів ми будемо публічно обговорювати, із вашою мас-медійною допомогою, в тому числі. І приймати рішення по кожному з них.
– Ви можете назвати прізвища хоча б першої п’ятірки чи десятки можливого списку?
– Можу тільки назвати першу десятку провідних журналістів в “Українській правді”. А що стосується всіх цих питань – прийде час, відбудеться з’їзд, і всі прізвища будуть названі.
– Хто формуватиме список “Батьківщини”?
– Приймати рішення буде з’їзд. Але, готувати ці рішення будуть президія, політична рада партії та наш лідер – Юлія Володимирівна Тимошенко.
– А вона бере участь у формуванні списку?
– Аякже! Не просто бере, вона керує цим процесом.
– Яким чином відбувається комунікація між вами і Юлією Володимирівною?
– На жаль, останнім часом дуже складно. У нас є тільки один механізм – це захисники Юлії Володимирівни.
– А наскільки Олександр Турчинов впливає на формування списку?
– Достатньо, але ж значно менше, ніж Тимошенко.
– В “Дзеркалі тижня” була стаття про листи, які Юлія Володимирівна начебто адресувала особисто вам, і в яких вона висловлювала незадоволення вашою діяльністю.
– Юлія Володимирівна іноді й мені робить зауваження, зокрема, що я недопрацьовую в питаннях єднання опозиції. Вона це б зробила краще, безумовно, коли б була на свободі, це об’єктивно. В той же час, коли йде спекуляція… Я не думаю, що працівники поважних ЗМІ співпрацюють зі службою, яка підглядає за листуванням. Я не думаю, що вони співпрацюють з адміністрацією колонії і разом з нею займаються перлюстрацією. Тому коментувати брудний піар я не маю бажання. Більше того, на це в своєму листі на волю Юля дала вичерпну відповідь.
– Мабуть, до ЗМІ це донесли ті ваші однопартійці, незадоволені вашою діяльністю.
– Це дивно було б, коли б всі були задоволені моєю діяльністю. Коли б я нічого не робив, десь тихо сидів у куточку, може, тоді були б всі задоволені. Але, в першу чергу, нашою діяльністю, м’яко кажучи, не задоволені чинні можновладці, які й замовляють та створюють подібний низькоякісний “компромат”.
Тому спекуляції навколо того, що якісь листи надають, якісь ховають – це все дурня, повірте мені. У нас є можливість спілкуватися. Крім того, коли треба, Юлія Володимирівна має можливості звернутися до ЗМІ напряму.
Крім Власенка, вона спілкується із Женею. Невже, дочка буде приховувати якусь інформацію від своєї мами? Чи вона б на прохання мами не зробила б якусь заяву, яка, можливо, нам би не сподобалась? Тому всі ці чутки – це спроба реалізувати мрії адміністрації президента, що є якийсь розкол, є якась недовіра, якесь непорозуміння. Ці сподівання марні. “Батьківщина” і Тимошенко одна команда, один живий організм.
– Поясніть, чому Іван Кириленко, якого вважали людиною Тимошенко, пішов з посади лідера фракції?
– У нас і в фракції, і в партії – всі люди Тимошенко. Він написав заяву. Я підтримав його в бажанні сконцентруватись на виборчій кампанії і в переведенні на роботу до нашого центрального штабу. Зараз він заступник керівника центрального штабу, який працює на дуже відповідальному напрямку.
– А наскільки вам зараз легко і комфортно брати на себе і виконувати ті функції, які раніше виконувала Юлія Володимирівна?
– Я на себе не беру функції Юлії Володимирівни.
– Але ви зобов’язані це робити.
– Вона залишається лідером партії. Але про який комфорт йдеться? В умовах, коли наш лідер знаходиться у в’язниці, коли політичні репресії є нормою нашого щоденного життя? Тому, повірте мені, комфортно в цих умовах не може бути нікому.
– Ви очолите список в разі потреби?
– Рішення буде приймати з’їзд.
– А ваше особисте яке бажання?
– Ні, у мене нема бажання очолити список. Тому що його буде очолювати Юлія Тимошенко.
– Женя Тимошенко має шанси очолити список?
– Таке завдання перед нами не стоїть, і Женя перед собою такої задачі не ставить.
І навряд чи це питання буде так стояти завтра. У нас лідер – Юлія Тимошенко. Женя молодець, вона дуже багато допомагає і робить. В той же час, допомога партії – це не означає обов’язково взагалі бути в списку партійному або якесь там перше чи друге місце. Це визначає з’їзд.
І знаєте, це треба бути наївним політтехнологом, щоб вважати, що прізвище “Тимошенко” може замінити саму Тимошенко. Юлія Тимошенко одна.
Женя Тимошенко – це Женя Тимошенко. Вона гідна дочка своєї мами. У той же час, у нас, ще раз кажу, списки формуються з’їздом і виходячи з того, хто найбільш авторитетний і, скажемо так, гідний зайняти те чи інше місце.
– Але це створює для вас додатковий шанс зберегти прізвище “Тимошенко” в першому рядку списку…
– Нема сьогодні, мабуть, жодної людини, яка цікавиться політикою, хто б мав сумнів щодо лідера партії “Батьківщина”. Лідером була і буде Юлія Володимирівна Тимошенко.
– Ви поставите її на перше місце, навіть якщо вона буде за ґратами?
– Ми все зробимо для того, щоб саме Юлія Володимирівна очолила наш список.
– Які заходи ви для цього можете вжити?
– Будь-які. Починаючи з виконання резолюції ПАРЄ.
– Це всього лише резолюція.
– Окрім того, вимоги звільнити Тимошенко, Луценка та інших політв‘язнів містяться також і в резолюції Європейського парламенту. Я сподіваюся, що найближчим часом будуть й відповідні рішення інших потужних країн.
– Ви серйозно сподіваєтеся, що Віктор Янукович злякається?
– Я вважаю, що резолюція ПАРЄ обов’язкова для виконання всіма членами ПАРЄ, в тому числі Україною. КОД, до речі, прийняв дуже серйозну заяву, фактично ультиматум владі, де в жорсткій формі вимагає негайно виконати цю резолюцію.
– Влада раніше не дослуховувалася до резолюцій. Де гарантії, що вона дослухається зараз?
– Позиція, яка чітко заявлена в резолюції, стосується застосування санкцій – це більш дієвий механізм. І це також є в заяві КОДу. Ми просимо європейські країни, щоб санкції були не проти України як держави, як країни, а проти саме тих керівників, тих суддів, тих працівників силових структур, які безпосередньо відповідають за політичні репресії, за руйнацію судової системи в Україні, тощо.
І, повірте мені, питання, яких дійсно вони бояться і на які вони будуть реагувати – це питання, які будуть стосуватися їхніх фінансових трансакцій, їхньої нерухомості закордоном. Оці питання – для них є найважливішим аргументом, ніж всі заяви та звернення.
– Важко уявити, щоб Австрія відібрала маєток у братів Клюєвих.
– Я не здивуюся, коли санкції почнуть діяти. І тоді, повірте мені, я не хочу бути пророком, але ж найбільших євроінтеграторів, ніж представники Партії регіонів, які мають там нерухомість, ви не знайдете. Вони настільки щиро будуть цим займатися, настільки щиро будуть говорити про демократію і, я думаю, щось і робити в цьому питанні, що важко буде з ними конкурувати. Тому що, коли йдеться про їхні гроші, про їхню власність, це для них єдиний дієвий та беззаперечний аргумент.
– Ви розраховуєте, що буде знову ініціатива по декриміналізації статей? Чи яким чином може відбутися?
– Наша фракція почне нову сесію з вимоги прибрати з кримінального кодексу сталінські рецидиви. Я розраховую, що або ця влада перестане перебувати в власних кабінетах, або відбудеться приведення кримінального законодавства у відповідність до вимог європейської спільноти. Тобто тут може бути багато різних варіантів. Який з них реально відбудеться – життя підкаже. Але я знаю, що перемога буде за нами, тому що наша справа чесна та справедлива.
– Ви сказали, що влада не буде перебувати у владних кабінетах. Ви збираєтеся ініціювати якісь масові виступи?
– Морози спадуть, і на вулиці знову вийдуть люди. Вірю, що їх буде достатньо. Напередодні тих подій, які ми називаємо помаранчевою революцією, також ніхто не вважав, що можливі такі масштабні події і так швидко відбудеться зміна влади в Україні. Але це відбулось.
– Помаранчевій революції передували дві такі хороші репетиції як “Україна без Кучми” і “Повстань, Україно!”. Ті мітинги, які ви проводили під час процесу над Тимошенко, засвідчили, що, на жаль, кількість протестного електорату, або принаймні людей, які готові вийти захищати свої позиції на вулиці, не така велика.
– Безумовно, тут є питання щодо активності людей. Але повірте мені, я був активним учасником всіх подій і “України без Кучми”, і “Повстань, Україно!”, не говорячи вже про події 2004 року.
Учасників у цих акціях – я пам’ятаю, скільки людей ходило по Києву в 2001, 2002, 2003 роках – було значно менше, ніж, наприклад, ішло колоною по вулиці Володимирській 24 серпня минулого року чи билось з Беркутом біля Печерського суду. Просто пам’ять це стирає.
В той же час, протестні настрої в суспільстві зростають. Невеличкі хвилі в один день можуть перетворитись на потужне цунамі, яке не зупинять грати, паркани та загони МВС. Від одного сірника може вибухнути газ, що накопичується у зачиненому підвалі.
– У вас є гроші на сірники?
– Сірники, дякувати Богу, не така дорога річ. Ви знаєте, коли є якісь стабільні політичні, економічні умови, то безумовно, для проведення виборчої компанії і активізації прихильників тої чи іншої політичної сили, треба дійсно серйозні капіталовкладення, серйозні інвестиції у політичний процес. У випадку політизації суспільства, у випадку протистояння, у випадку жорсткої протидії і розмежування “влада-опозиція” для опозиції потрібні мінімальні матеріальні затрати. Для справжньої опозиції.
– З’являлися публікації, наприклад в “Дзеркалі тижня”, про зустріч олігархів, які вирішували, що робити, в тому числі, як випустити Тимошенко з в’язниці. І, зокрема, йшлося про те, що вони налаштовані дати опозиції більше грошей, ніж це санкціоновано Банковою.
– А Банкова санкціонувала якісь гроші для опозиції?
– Так стверджують.
– Скільки і де, можна дізнатися? Кому пред’явити рахунок?
– Для вас же не секрет, що намагалися організувати зустріч Яценюка і Ахметова?
– Я не буду обговорювати своїх партнерів по КОДу, вони самі можуть дати відповідь. В той же час, коли у багатіїв, незадоволених владою є спонсорські настрої, було б цікаво дізнатись, “Батьківщині” щось перепаде чи ні. Це б нам було незайве (сміється).
– А що ви скажете про розмови, що ви з Андрієм Кожем’якіним працюєте на Банкову?
– А також на китайську розвідку і сомалійських піратів. До речі, я сьогодні прочитав в газеті “Сегодня”, що у нас з Андрієм Кожем‘якіним відбувся страшний конфлікт. Так пресу провладну почитаєш, взагалі багато цікавого дізнаєшся. Не можуть купити або залякати, пробують заплямувати. У них це відпрацьовано.
Для того, щоб зганьбити своїх головних опонентів, видумують різні провокації, різний бруд, різні звинувачення та замовні статті в пресі. У мене немає ні бажання, ні часу для виправдувань, пояснень та відповідей на подібні безглуздості. Тих, хто дійсно співпрацює з владою, брудом не поливають, їх не критикують, замовлення щодо них тільки глянцеві та позитивні.
– Ви фігуруєте у справах, порушених проти Юлії Тимошенко?
– Як обвинувачений – ні.
– А що з тими справами, в яких ви фігурували?
– Справи в роботі у слідчих. Але, той тиск, який вони відчувають із Заходу, поки що не дає можливості диригентам силовиків їх запустити в реалізацію. Хоча вони можуть це зробити в будь-який час. Я це розумію, незважаючи на абсурдність звинувачень щодо захоплення СІЗО, адміністрації президента, організації масових заворушень, тощо.
– Вам не здається, що БЮТ обрав неправильну тактику, коли почав говорити про катування Тимошенко, погані умови в камері? Спочатку ви “згустили фарби”, потім влада показала майже готельний номер Тимошенко, що також викликало недовіру до всього, що ви кажете…
– Перша теза – Тимошенко не винна. І вона вже півроку незаконно перебуває за ґратами, незалежно від того, в яких умовах її там тримають. Друге – Юлія Володимирівна сама не обирає, де та в якій камері її будуть утримувати. Це ж не готель, де можна обирати люкс чи економ варіант.
Вона перебувала в жахливих умовах Лук‘янівського ізолятору. Коли Європа почала тиснути, і вони змушені були допустити до зустрічі з нею єврокомісара Фюле, її терміново перевели у відремонтовану камеру до медичної частини СІЗО.
Коли її етапували до Харкова, стало дуже складно спілкуватися з Юлією Володимирівною. Тому що в Києві ми зранку могли їй ставили питання, і вже ввечері від захисника отримувати відповідь. Зараз наші захисники на день-два їдуть у відрядження. Тобто, як мінімум, декілька днів ми не маємо від неї інформації.
Що стосується діагнозу, тут не треба багато що говорити. Я не є лікар. В той же час, екс-міністр охорони здоров’я професор, академік Микола Поліщук якраз один з головних нейрохірургів України, чітко коментував діагностику Юлії Володимирівни. Навіть влада не може заперечити, що вона вже 4 місяці сама не ходить.
Інше питання, чому ми не деталізуємо діагноз. Розумієте, є речі коректні і некоректні. Я вважаю, що і про ваші хвороби некоректно говорити публічно.
– Юрій Луценко, коли йому було погано, вже не задумувався про таке.
– Ми також говоримо, що, в першу чергу, проблеми пов’язані з хворобою хребта. Які Поліщук на своїх прес-конференціях деталізував. Інше питання, що сама Юлія Володимирівна постійно просить нас не робити піару з її хвороби. Це її прохання. Але ж це серйозні і небезпечні проблеми.
– У Юлії Володимирівни раніше були якісь проблеми з хребтом?
– Скажімо так, у неї виникали проблеми, але ж не такі серйозні, які виникли після ув’язнення. Крім того, що стосується її втрати свідомості в колонії напередодні Різдва, ми досі не маємо офіційного висновку про причини та наслідки. Є декілька медичних гіпотез, які також озвучували фахівці. В той же час, які ліки, що дали їй тюремники, викликали такі наслідки для її організму, нам невідомо.
Те, що Юлію Володимирівну вже чотири місяці не лікують – це катування.
– Але вона сама відмовляється!
– Що стосується відмови від лікування, якби це була не Тимошенко, то я думаю, що не проблема була б домовитись і лікувати будь-яку хвору людину в умовах клінічної лікарні. Той же масаж – уявіть собі, що не тільки постійно три спостерігача у формі присутні, але і відеокамера спостерігає за цим процесом… Уявляєте, для жінки, як це відбувається.
Я не знаю, хто там це дивиться. Це катування для жінки чи ні? Коли перед відеокамерою вас примушують роздягнутись та робити якісь специфічні медичні процедури. Мені здається, це не просто катування, це скотство!
– Все ж таки, що буде, якщо влада відмовиться випустити Юлію Володимирівну?
– Такої влади не буде в Україні.
– Як ви бачите вирішення цього питання?
– Конституційним шляхом парламентських виборів і дострокових президентських, або іншим шляхом.
– Тобто – перемога на виборах, і нова більшість ініціює дострокові вибори президента?
– Так.