Звідки беруться звички і як їх позбутись

Екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника годі було уявити без сигарети. У його прокурений кабінет годі було зайти. Та виявилось, що навіть такий затятий курець зміг раз і назавжди кинути палити. Причому без жодних електронних сигарет, нікотинових пластирів чи новомодних препаратів.

«Не КУРЮ вже півтора року і всім курцям раджу це зробити, – каже народний депутат Віктор Пинзеник. – Все просто: піднімаєте руку, затискаєте між вказівним і середнім пальцем цигарку, виймаєте її з рота, підходите до урни і кидаєте недопалок. Просто прийміть рішення і зробіть це. Повірте затятому курцеві – це не так складно». А от від іншої звички — пити каву десятками горнятками за день, Віктор Пинзеник відмовлятись не збирається. “Пив, п’ю і буду пити”, – каже Віктор Михайлович.

Від звички людина може позбутись лише тоді, коли зрозуміє, що їй це шкодить. Звички народжуються тоді, коли ми певні дії робимо так часто, що доводимо їх до автоматизму. І тоді ними керує “автопілот” – людина не помічає, як хапається за сигарету, що 150-й раз за день перевіряє електронну пошту, хоча не чекає ніякого термінового повідомлення. Колись моя подруга постійно відкидала головою волосся назад. –

І ця звичка збереглась навіть тоді, коли підстриглась майже під хлопчика. Через це знайомі навіть почали шушукатись, що у неї не все гаразд з головою. Цієї звички вона позбулась, натомість почала… потирати мочку вуха.

Буває, що звички з’являються невідомо звідки, а потім самі ж і зникають. Кажуть, що звичка — це друга натура. А людська натура мінлива.

“У шкільні роки була звичка давати собі щиглі в лоба кожен раз, коли думаю матюком. Нащиглявся до здоровенного синця, і мама вирішила, що мене хтось побив. Позбувся цієї звички, коли мені було 25 років, і ми з Сергієм Жаданом поїхали в Америку. Там я почав матюкатися вголос. Звичка бити себе пройшла сама, – каже письменник Андрій Кокотюха. – Намагався привчити себе замість ванни приймати душ – не вийшло, хоча розумію, що це економніше. Намагався відучити себе прибирати всюди й за всіма, бо не терплю бардаку. Довго не протримався. Хороші звички якось так самі прилипають: у лікарні сім років тому вирішив, аби не здуріти, читати по 100 сторінок у день, із таким розрахунком узяв книжок. Тепер цієї звички не можу позбутись. Так само не можу позбутись звички не зупинятися при читанні на сторінці з цифрою 13 – мушу її перегорнути або не дочитати до неї”.

Психологи кажуть, що для того, аби позбутись звички, треба перевести її з “автопілоту” у “режим ручного управління”, тобто перевести з рівня підсвідомості на рівень свідомості. Одним словом, робити все обдумано. Саме тому, що звичками керує підсвідомість, люди часто самі не знають про свої звички — поки їм хтось не зверне на це увагу. Через це і позбутись звички важко. Але обманути підсвідомість можна. Для цього треба усе влаштувати, аби дія, яку ви робите за звичкою, приносила неприємні відчуття. Наприклад, якщо ви гризете нігті, обробіть пальці якимось гірким розчином (бажано неотруйним). Маєте пристрасть до якогось продукту — зробіть його гидотним.

Дивні звички знаменитостей

Акторка Сара Джессіка Паркер зізналася, що не може позбутися звички покусувати щоку зсередини. Доходить до того, що на щоці утворюються болючі рани. Як тільки вони заживають — звичка повертається.

Чи не найпоширеніша погана звичка зірок — гризти нігті. Роблять це і футболіст Дефід Бекхем, і співачка Брітні Спірз, і акторки Памела Андерсон та Крістен Стюарт. У мережі є повно фото, на яких Андрій Малахов також підправляє манікюр зубами.

Натомість Джастін Тімберлейк усіма силами бореться зі звичкою… колупатись в носі. За цим непристойним заняття не раз застукували і Мішу Бартон.

Коментар для “ВЗ”

Валентина ПАРОБІЙ, психолог-страхотерапевт

Звичкою може стати повторювана дія, яка, по-перше, приносить задоволення, по-друге, позбавляє від дискомфорту. Наприклад, звичка пити вранці каву – смачно, ароматно, ще й дія на нервову систему стимулююча. Інша ситуація – хтось почувається пригнічено через фінансові проблеми і, щоб позбутись поганого настрою, вирішує випити. Алкоголь тимчасово може покращити настрій, та у довгостроковій перспективі проблеми не вирішуються, а накопичуються.

Уявімо знервованого студента, який готується до іспиту і гризе олівець. В дитинстві немовля заспокоюється, коли смокче мамині груди. Для маленької дитинки смоктати – означає бути в безпеці. Тому, коли мами нема поруч, в хід ідуть пальці, пустушка, іграшки, кутик ковдрочки. Цикл той самий – «нервую – смокчу – заспокоююсь». В дитинстві ця стратегія може призвести до гризіння нігтів, у дорослому віці – до куріння. Спочатку «гризіння» на рівні головного мозку переключає збудження в іншу зону безпеки – студент дещо заспокоюється. Та потім нервування буде зчіплюватись із олівцем автоматично. Окрім такого емоційного підкріплення, з’являються ще й фізіологічні зв’язки у корі головного мозку.

Аби відучитись від поганої звички, треба навчитись помічати за собою цю звичку, проаналізувати, які «пускові» ситуації змушують діяти.

Коли починаєте ловити себе на тому, що хочеться здійснити звичку, – спробуйте її відкласти на кілька хвилин.