Криза – унікальний шанс для прориву
Причини занепаду української економіки
В українській економіці є два фундаментальних дисбаланси. Перший із них — платіжний. Відліковою точкою цієї проблеми Пинзеник називає 2009 рік, коли уряд штучно утримував валютний курс.
“Сьогоднішня девальвація гривні є неминучою, оскільки дефіцит у бюджеті покривався частково за рахунок нових зовнішніх запозичень та частково за рахунок втрати внутрішніх резервів. У середині 2011 року, резервний фонд державного бюджету становив 38 млрд грн. На перше жовтня 2014 року, Україна має 16 млрд грн резервних грошей. Держава втратила 22 млрд грн на утримання штучного курсу валюти. Ми б ніколи не мали нинішньої ситуації з курсом, якби було прийняте просте професійне рішення, наприклад у 2009 році: злізти з курсу, дати курсу реагувати на дисбаланс, якщо б курс дихав — у нас би ніколи не було б стрибків курсу на 10, 20 чи 50%. Бо курс не тільки реагує на ситуацію, він її лікує. Що раніше було б прийняте професійне рішення, то легше було б пережити цей удар”.
Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
Другий чинник, який дестабілізує економіку, на думку екс-міністра фінансів, лежить у площині видатків уряду.
“Ми вперше маємо інфляцію в 16%. Це дуже великий показник. Україна живе з недопустимими речами. У 2009 році, вперше, дефіцит бюджету виріс до величезного розміру – 104 млрд грн. Цього року дефіцит бюджету становитиме 190 млрд грн. Утім, читаючи бюджет, ми не можемо зрозуміти реальний склад проблем. Не знаю, які мотиви були в уряду, але держбюджет містить річ, яка для нас не зрозуміла: частина видатків бюджету йде поза бюджетом і тому дефіцит бюджету спотворений”, – додає Пинзеник.
Позитивні наслідки угоди з ЄС
Завдяки девальвації гривні, на ринку збуту відбуваються зрушення, каже Пинзеник.
“Я порівняв дефіцит товару за минулі півроку з показниками цього півріччя: вперше за 10 років торговий баланс є позитивним, у нас експорт перевищує імпорт. Минулого року ми мали баланс мінус $5,6 млрд, цього року маємо плюс $0,8 млрд — різниця складає майже $7 млрд. Цю ситуацію зробила девальвація, а частково — угода про асоціацію з ЄС. Тобто, Україна використовує ті можливості, які відкрили нові ринки. У другому кварталі цього року, експорт у країни ЄС виріс на 25%, чим перекрив експорт до Росії”.
Вдалий час для реформ
Пинзеник вважає, що сьогодні можна здійснити те, чого не вдавалося зробити протягом десятків років, оскільки українське суспільство як ніколи готове до реформ.
“Одна з речей яку я планую зробити — змінити процедуру прийняття законів. Депутати більшості не можуть робити законопроекти. Бо це 450 думок. Коли я чую, що парламент в рік приймає дві тисячі законів, мені стає погано. Бундестаг в рік приймає 6 законів. У нас на 1 закон відводиться 5 хвилин. Ви чекаєте грамотних законопроектів? Та їх не встигнуть прочитати. А найголовніше, що одні йдуть всупереч іншим. Прем’єр-міністр вносить проект закону, і тут же до нього вноситься альтернативний проект — депутатом тієї ж фракції з якої походить прем’єр-міністр. Якщо уряд воює сам із собою, то його потрібно змінювати. Це руйнує економіку”, – каже Пинзеник.
Локальні проблеми екс-міністр економіки пропонує вирішувати, наповнюючи місцеві бюджети за рахунок збільшення податків.
Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
“Дефіцитність місцевих бюджетів полягає в тому, що всі фінансові надходження до них регулюються Києвом. Власними джерелами наповнення можуть стати податок на нерухомість та відрахування від акцизного податку на дороги. Наприклад, у Польші кожен мешканець, який живе в населеному пункті повинен внести частку для вирішення проблем у місцевий бюджет.”
Децентралізація має тривати 10 років
Ярослав Притула, економічний експерт теж вбачає причини занепаду економіки в помилкових рішеннях державного уряду минулих років. Притула зазначає, що від часу незалежності Україна рухалася у напрямі централізації навколо столиці всього державного устрою. За роки незалежності Київ перетворився на чорну діру, яка забирає ресурси в інших регіонів. Утім, експерт застерігає не розраховувати на децентралізацію, як на панацею від економічного спаду в державі.
“Населення вбачає в децентралізації певну панацею від економічного спаду. Але це неможливо. Є три різновиди поняття процесу децентралізації: культурна, адміністративна та економічна. Культурна — це незалежність соціально-культурного життя певного регіону. Адміністративна — коли виборні посади керівників регіону обираються в регіоні, а не назначаються з центру. Фінансова або фіскальна децентралізація — це передача грошей в регіони. Коли регіони збирають кошти і дають видатки на цей регіон самостійно, минаючи центр. Світовий досвід показує сумні висновки для цього процесу. Фіскальна децентралізація завжди веде до економічного спадку. Так було в країнах, що розвиваються, так було у Центрально-Східній Європі. Єдиний виняток — розвинуті країни. Якщо в країні вже високе економічне зростання, тоді цей процес, принаймні, не веде до економічного занепаду. В першу чергу треба було б робити адміністративну децентралізацію, тому що вона не несе негативних наслідків”, – каже Притула.
ЧИТАЙТЕ: Як можна втілити польський досвід з самоврядування в Україні
Різні аспекти проведення децентралізації треба обговорювати з суспільством, вважає Притула. Тому цей процес має тривати роками.
“Багато країн показало, що швидкі темпи децентралізації — коли ми це хочемо зробити за рік, два, три — ведуть до суттєвих дисбалансів місцевого бюджету. Це процеси на роки. Польша почала цей процес в 90-му році, а завершувала в 2000му році. Децентралізація має тривати 10 років, тому що суспільство має брати участь в його обговоренні”, – додає Притула.
Україні потрібно було б скоротити приблизно мільйон держслужбовців
Експерт пропонує починати реформи зі звільнення держслужбовців.
“За останні 10 років кількість чиновників в Україні зросла на 12%. А економічне зростання країни впало на 10%. Є якийсь парадокс в тому, що кількість населення зменшилась, а кількість чиновників зросла. Я прорахував, скільки треба було б звільнити держслужбовців для того, щоб порівняти себе з іншою розвиненою країною, наприклад із Сполученими штатами. В Америці на тисячу жителів є 8 правоохоронців, в Україні – майже 14. В соцстрахованні, медицині і інших галузях у нас 27 людей порівняно із 16 у Сполучених штатах. Ці показники свідчать про те, що в нас є суттєві дисбаланси і, якщо приміряти штанці Америки на себе, то за їхніми квотами нам потрібно було б скоротити приблизно мільйон держслужбовців, щоб лише зрівняти ситуацію. Та зважаючи на те, що наша економіка значно простіша, тому що в нас нема такої децентралізації, яка потребує більше чиновників на місцях, то в Україні треба було б скоротити чверть держслужбовців. Як на мене, для європейської країни неприпустимо, щоб на державній службі працювало 18 тисяч водіїв. Близько 10 тисяч журналістів отримують кошти з державного бюджету. Чи ми відчули вплив цих журналістів в критичні моменти історії? Можливо краще, щоб натомість була незалежна журналістика. Тому, не докладаючи дуже великих зусиль, ми могли б почати дуже якісні реформи саме зі скорочення кількості держслужбовців“.
Підготувала Юлія Ільченко
Open all references in tabs: [1 – 7]
Tags: Віктор Пинзеник