Корреспондент: Чоловік на господарстві. Інтерв’ю з Арсенієм Яценюком
Арсеній Яценюк, № 1 у списку об’єднаної опозиції, в інтерв’ю Ірині Соломко розповів про те, як він і Юлія Тимошенко забули старі образи, щоб дати бій тим, хто переказує гроші і активи з України в арабські та азійські країни. Матеріал розміщено у №16-17 журналу Корреспондент від 27 квітня 2012 року.
В української опозиції нове обличчя: на зміну рішучій
жінці з косою прийшов інтелігентний худорлявий чоловік в окулярах. Саме він –
Арсеній Яценюк, лідер Фронту змін, – і поведе до перемоги на парламентських
виборах цієї осені об’єднану опозицію.
Про створення нової опозиційної політсили, куди, крім
Батьківщини і Фронту змін, увійшли ще Народний Рух, Народна самооборона, а
також партії Реформи і порядок і За Україну, Яценюк разом з Олександром
Турчиновим, заступником Юлії Тимошенко в партії Батьківщина, оголосили 23
квітня. Формально лідером нової політсили назвали Леді Ю, але фактично саме
Яценюк став номером першим.
У підсумку країна отримала потужний союз, який об’єднує
ключових опозиційних гравців. За його рамками залишилися лише три великих
політики, які опонують владі, – Віталій Кличко, Анатолій Гриценко та Олег
Тягнибок.
Перше велике інтерв’ю в статусі лідера опозиції Яценюк
дав у своєму офісі на Подолі в Києві. При цьому він був жорстокий в оцінках дій
влади, сказав, що змирився з тим, що Тимошенко відіграватиме роль першої людини
нової політсили, і запевнив: країну чекають зміни.
– Те, про що довго говорили, нарешті сталося: Батьківщина
і Фронт змін об’єдналися в одну політсилу, і ви стали на її чолі. На яких
умовах відбувся цей союз?
– Парадокс у тому, що починалося об’єднання з обговорення
умов, а закінчилося без них. Наприклад, у нас немає встановлених пропорцій за
списком. Зрозуміло тільки, що вони будуть дотримані, виходячи з рейтингу Фронту
змін та Батьківщини. Кількість місць не обговорюється. Але ключовим критерієм
буде якість тих людей, яких ми ведемо в парламент. Це об’єднання не тільки двох
партій, це об’єднання шести політичних сил, представлених у парламенті. Їх
список може розширюватися.
– Була інформація, що ви хотіли отримати 45% місць у прохідній частині
списку.
– В такому форматі все це перетворюється на дешеві торги.
У нас є базовий рейтинговий підхід – це ключове. Крім цього, ми домовилися про
право вето кожної зі сторін щодо кандидатів у мажоритарних округах. Щодо
начальників штабів теж говорили про квоти, але ми прийняли просте рішення: у
кого сильніший керівник обласної організації, той і керує штабом.
– У чому тоді була головна складність переговорів, які
тривали досить довго?
– Складність у тому, що вперше за 20 років в українській
історії дві опозиційні партії з рейтингом понад 10% прийняли рішення йти за
єдиним списком. Кожен боявся втратити свою індивідуальність на першому етапі
переговорів. Але, боячись втратити індивідуальність, ми можемо втратити країну.
Кому ми такі потрібні? До нас прийшло чітке усвідомлення цього.
– Розбіжності, які можуть покласти край вашій єдності, полягають
все ж у розподілі місць у списку.
– Великі справи гладко не проходять. Природно, чимала
частина депутатів не потраплять до списків. Тому що нам виборець поставить запитання:
ви хочете з цим старим паровозом встати на нові рейки? Чому тоді я повинен за
вас голосувати?
Свідома частина депутатів сприйме це [наше рішення]
правильно. Якась, яка вже сьогодні відкололася від опозиції, буде використана
владою для контрпропаганди і нових ударів по опозиції. Просто не буде, але ми
це переживемо.
– Ще зовсім недавно у вас були непрості стосунки з Юлією
Тимошенко, яка досить часто безсторонньо висловлювалася на вашу адресу. Ви
змогли переступити через образи?
– Про які образи йдеться, якщо вирішується доля країни?
Крім того, як повинен вчинити чоловік, якщо жінка в тюрмі? Багато чого було.
Так, у нас були складні стосунки, непрості, м’яко кажучи. Але ми все це пройшли
й усвідомили. Для мене теж непросто вийти і сказати: “Юлія Тимошенко буде номером
один у списку”. Але я зробив це. Так, юридично вона не може очолити список, але
політично вона номер один.
– Локомотивом процесу об’єднання були ви?
– Наприкінці минулого року ми з Олександром Турчиновим
були в кабінеті [віце-спікера, бютівця] Миколи Томенка та обговорювали питання,
пов’язані із законом про вибори. Тоді вперше була озвучена ідея формування
єдиного опозиційного списку. Це виглядало як фантасмагорія. Потім Тимошенко
публічно почала цю дискусію, а я почав цей процес організаційно.
– Вам вдалося зібрати під своїми прапорами більшість
опозиціонерів. Але три впливових політсили – УДАР Кличка, Громадянська позиція
Гриценка і Свобода Тягнибока – йдуть окремо. Ви колись говорили, що якщо вони
не з нами, отже вони проти і з владою. Самі ж ті, хто не приєднався, пояснюють
свою позицію арифметикою: мовляв, їх під’єднання до союзу не принесе додаткових голосів опозиції.
– Арифметики в політиці не буває, тільки в політиканстві.
Якщо у нас є спільні базові ідеологічні принципи, якщо ми в змозі об’єднатися
на їхній основі, якщо можемо донести свою ідеологію до виборця і розкрутити цю
машину, тоді ми в змозі взяти багато голосів. Тоді ми сила.
Найголовніше, що зараз почнеться реальна бійня, і ми
повинні бути разом, бути сильними. Я вже не кажу, що ця бійня буде не тільки
ідеологічна, а й на дільницях, в комісіях, судах.
Тому, звичайно, ми хотіли, щоб й інші партії йшли разом з
нами. Я в розмови, що вони приєднаються до нас потім, не вірю. Якщо ми не
домовилися сьогодні, то завтра нічого не буде. Згадаєте моє слово! Навіть
більше, саме у тих, хто пройде в парламент як окрема опозиція, якщо пройде,
половина піде до [Президента Віктора] Януковича. А якщо не пройде, то відтягне
у нас голоси.
Окрема історія зі Свободою. Ми погоджуємо з нею як з
членом КОД [Комітет опору диктатурі – об’єднання опозиційних сил, створене
після арешту Тимошенко] списки мажоритарних кандидатів.
– А як ви зможете вберегти від подібного “результату”
свою політсилу?
– Я саме вчора сидів і аналізував список людей, які
можуть піти за пропорційною системою від нас. Мені було важливо, перш за все,
для себе намалювати цю картину. Ось що я побачив: 80% людей не були в
парламенті, кожен має своє професійне призначення, кожен пройшов з нами певний
шлях. Їх і заарештовували, і бізнес забирали, і на родичів кримінальні справи
порушували. Вони пройшли багато рівнів перевірки. Я не знаю, що має статися,
щоб вони зрадили своїм ідеологічним переконанням.
Але двері об’єднаної опозиції відчинені. Вони відкриті
для тих, хто готовий підписатися під законом про імпічмент Януковичу, під
створенням комісій з розслідування всіх випадків незаконної приватизації,
списання 24 млрд грн. боргів приватним енергетичним компаніям [мова йде
головним чином про компанії регіонала-мільярдера Ріната Ахметова і бізнесмена
Дмитра Фірташа], діяльності компанії Лівела [мала з подання Кабміну права на
безмитне ввезення палива в Україну], Межигір’я [резиденції, де живе Янукович].
Таких фактів дуже багато. І підписатися потрібно зараз – це ознаки
опозиційності. Адже опозиція це не слова – це дії.
– Те, про що ви говорите, і стане програмою об’єднаної
опозиції?
– 12 травня на Форумі об’єднаної опозиції ми представимо
нашу програму. Це буде програма не “проти” – з нею ми не зможемо перемогти, – а
“за”. Адже виникає питання: а що далі? І ми працювали над цим – і Фронт змін, і
Батьківщина. Зараз ми об’єднуємо свої програми, які містять не просто набір
цілей, а інструменти їхнього досягнення – конкретні законопроекти.
У нас уже є антикорупційний пакет, реформи освіти,
медицини, пенсійної системи, ЖКГ, пакет про відповідальність депутата
(починаючи від системи особистого голосування і закінчуючи скасуванням пільг).
Розроблено систему фінансування органів держвлади, починаючи від продажу всіх
держрезиденцій і закінчуючи зміною порядку такого фінансування. Ми працюємо
дуже предметно. Ми насправді хочемо показати нову якість опозиції. Вони [Партія
регіонів] сильні, бо в них гроші, влада і міліція. А ми – тому що у нас розум,
ідея та методи реалізації.
– На якому етапі перебувають переговори щодо мажоритарників?
Можете назвати прізвища?
– 70% кандидатур уже погоджено. Ми чекаємо до 5 травня,
коли Центрвиборчком повинен опублікувати кордони округів. Адже що вони зараз
роблять? Вони малюють під себе округи. Це, звичайно, на нас вплине, але ми з
цим впораємося. Що стосується прізвищ, то рішення про те, коли вони будуть
оприлюднені, ми ще не приймали.
– По 70% який розклад? У кого більше мажоритарників – у
Фронту змін або у Батьківщини?
– Паритетно. Ми намагалися не ображати один одного і
партнерів по об’єднанню. Є, звичайно, спірні області.
– Які?
– Є три області – в центрі, під одній на півдні і на
заході, – за якими кандидати остаточно не визначені, там дуже багато сильних
людей.
– Як ідуть справи зі сходом? Там кандидатів вистачає?
– З сходом складно. І нам потрібно відверто говорити, що
у нас там не найбільша підтримка. Так, ми прийняли рішення фокусуватися на
базових областях, щоб отримати там максимальний результат. Але в східних
областях, де ми в меншості, у нас все одно є свій електорат. Це не половина
регіону, але майже четверта частина, що не так і мало.
Ми в жодному разі не віддаємо схід. Ми зобов’язані там
працювати і на кожен округ виставити кандидата. Адже ми опозиція не Західної та
Центральної України, а всієї країни.
– Чи правда, що кандидати в депутати, яким дісталася
участь у виборах по мажоритарці, сприймають це чи не як покарання?
– Звичайно, простіше йти за партійним списком, ніж по
одномандатному округу, – там з виборцем постійно треба працювати. Легше тим,
хто балотуватиметься у Центральній і Західній Україні: згідно з нашою
соціологією, навіть кандидат від опозиції, якого не знають, відразу на старті
отримує 25%.
Вони [Конституційний суд], звичайно, нам зруйнували схему
з одночасного балотування [КС заборонив одній людині балотуватися і за
партсписком, і в одномандатному округу]. До рішення КС сильний кандидат міг іти
і за списком, і за мажоритаркою. Якщо він вигравав в окрузі, то звільняв би
місце [у партсписку], щоб ми провели наступного за списком. Зараз це
заборонено, і у нас дилема: нам потрібні сильні люди в парламенті, які
гарантовано повинні пройти. Виходить, їх треба включати в список. Але сильні
кандидати потрібні і на мажоритарці. Вони можуть пройти, але по них будуть
найсильніше бити, тому ніяких гарантій немає.
– В Батьківщині досить багато людей, чиє політичне минуле
є підозрілим. Наприклад, на об’єднавчому з’їзді з’явився колишній соратник
Леоніда Кучми Олександр Волков, який підтримує зараз зв’язки з Тимошенко. Він і
подібні люди будуть в загальному списку?
– У нас є зобов’язання тільки перед народом України. Я
можу дати гарантію, що ми зробимо все для того, щоб у вас було якомога менше запитань
щодо кандидатів. Адже разом з вами такі ж питання будуть задавати наші опоненти
й виборці. Ми йдемо перемагати, а щоб це сталося, таких запитань бути не
повинно. Упевнений, разом з Батьківщиною ми знайдемо правильний шлях.
– Хто буде в першій п’ятірці об’єднаного списку?
– Ми не обговорювали ні п’ятірку, ні десятку. Але
впевнений, що ми сформуємо хороший список, який сприйме виборець і який стане
уособленням нової якості опозиції.
– Якщо говорити про оперативне управління новою
політсилою: хто буде центром прийняття рішень? Чи зобов’язані ви все
погоджувати з Тимошенко, адже це дуже непросто і займає час?
– Упевнений, що Турчинов перебуває в постійному контакті
з Тимошенко, є і контакт через адвоката. Всі рішення ми будемо приймати
колегіально.
– Чому особисто ви пішли на об’єднання? Чи є у вас якісь
довгострокові цілі, наприклад, ваша участь у президентській кампанії 2015 року?
– Я розумію, до чого ви ведете: чи є у нас домовленості з
Тимошенко щодо президентської кампанії? Так, ми чітко написали в декларації
єдності, що наше стратегічне партнерство передбачає і партнерство на виборах
2015 року. Але про це говорити ще занадто рано. Зараз наше завдання – показати
нову якість опозиції, перемогти на виборах, стати більшістю і зробити все
можливе, щоб Юлія Тимошенко і Юрій Луценко вийшли на свободу, безроздільна
влада Януковича була ліквідована і ми реалізували нашу програму перетворень у
країні.
– Перемогти – це означає провести мінімум 226 депутатів в
Раду, та ще й утримати їх разом, щоб вони не стали перебіжчиками, “тушками”.
– Так, це вкрай складне завдання, але воно здійсненне.
– Хто зараз фінансує вашу політсилу? Який її бюджет?
Скільки плануєте витратити на вибори?
– Наша партія утримується за рахунок спонсорів і
партійців.
– А якщо конкретніше?
– Завдяки тому, що ми об’єдналися, у нас неймовірна
економія на бюджеті.
– Бютівці заявляли, що у них вкрай складне фінансове
становище.
– Зараз гарне становище тільки у партії влади: вони всіх
пограбували, так що у них все добре. А ті, хто хоча б теоретично може
спонсорувати опозицію, під прицілом.
– Могли б ви назвати прізвища?
– Є бізнесмени, які володіють бізнесом, показують декларації
про доходи. Тому наші джерела будуть зрозумілі.
– Але без прізвищ важко зрозуміти, хто стоїть за вами?
– Зараз почну називати прізвища, і їх точно доб’ють до
виборчої компанії. Це велика проблема для нас: влада створила цілу машину, що
займається політичними переслідуваннями. Згадайте гучну історію зі спробою
захоплення підприємства Стальканат в Одесі [воно належить Володимиру
Немировському, члену Фронту змін]. І таких випадків багато. Близько півроку
тому вони почали кампанію з відстрілу бізнесменів, які мають сміливість нас
підтримувати. Але у нас тільки один упав, решта, на яких тиснули, всі
залишилися з нами.
– Ви вже заявили, що очікуєте фальсифікацій на виборах.
Як готуєтеся протистояти цьому в умовах, коли для партії влади ставки занадто
високі?
– Вони в пастці. Даю гарантію, що якщо вони будуть
фальсифікувати вибори, міжнародне співтовариство введе проти них персональні
санкції.
– До сьогоднішнього моменту обурення Заходу їх не
зупиняло.
– Але їм увімкнуть червону лампочку: далі Європі і США
відступати нікуди. Для Януковича визнання виборів недемократичними означає
моментальне введення процедури персональних санкцій. А там є за чим вводити:
там стільки рахунків і активів, які зараз переказуються в азіатські й арабські
країни. Але їм [партії влади] це не допоможе. Адже всі активи в доларах і євро
контролюються Європейським центробанком і Федеральною резервною системою США.
Це довідкова інформація спеціально для Партії регіонів. (Посміхається)
– Якщо опозиція виграє вибори, що буде далі? Адже Президентом
все одно залишиться Янукович, і вертикаль його влади теж залишиться.
– Якщо опозиція виграє вибори, вона отримує більшість і
зобов’язана буде призначити свого спікера. В цілому ж наше найголовніше завдання
– відновити баланс влади. Янукович, який не матиме підтримки Ради, не зможе
призначити прем’єра, вони не зможуть далі грабувати державу.
Звичайно, є кілька варіантів. Наприклад, Янукович іде
назад. Але я в це не вірю, так само як і в будь-яку можливість переговорів із
чинною владою. Вони перейшли межу у всьому, й ув’язнення Тимошенко – це тільки вершина айсберга.
Я думав: як їх назвати – хунта? Ні, тому що у генералів є
військова честь. Мафія? Ні, у неї є принципи. Це просто бандити, які цинічні до
такого ступеня, що їм руку подавати не можна. (Жестом показує, що при
рукостисканні можуть все з руки зняти.) Навіть з терористами можна вести
переговори, але не з Партією регіонів.
Не виключаю, що в разі перемоги опозиції в країні буде
політична криза, почнеться протистояння більшості та Януковича. Хтось переможе.
Я впевнений, що ми.
***
Цей матеріал опублікований в № 16-17 журналу Корреспондент від 27 квітня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.
Open all references in tabs: [1 – 4]