Хто оплатив круглий стіл ініціативи «Першого грудня» і що з цього …
Наскільки правда те, що Іван Васюник або особа, яка представляє його інтереси, заплатили за оренду залу в «Українському домі» для «круглого столу» громадської ініціативи «Першого грудня» 45 000 гривень? Ставлю в кінці речення знак питання, щоб виконати норми закону. Хто набереться терпіння і дочитає до кінця – дізнається чому.
Я двічі писав в УНІАН з приводу «Першого грудня», громадської неполітичної ініціативи групи українських інтелектуалів. 5 квітня 2012 року вони провели Національний круглий стіл (НКС) під гаслом “Вільна людина у вільній країні”. Вони запропонували зробити НКС одночасно і «майданчиком» спілкування влади і опозиції, і суспільного діалогу, а також розробити Хартію вільної людини, яку розуміють як комплекс моральних імперативів, загальних, універсальних вимог до всіх, хто хоче побудови в Україні повноцінної держави і здорового суспільства.
За минулий місяць публічна активність «Першого грудня» обмежилася одним інтерв`ю Євгена Сверстюка виданню «Главком», одним інтерв`ю Семена Глузмана виданню «Главред» і запуском сайту, де всі новини до сьогоднішнього дня безнадійно застаріли.
«Моральні авторитети» розгойдуються? Можна сказати і так. Хоча – не тільки розгойдуються. В інтерв`ю «Главреду» 11 квітня 2012 року Семен Глузман сказав, що «в групі «Першого грудня» існує певний перекіс в бік киян, вихідців та мешканців із Західною Україною». Додав: Я… продовжую наполягати на тому, щоб в групі були представлені такі ж, як я, російськомовні, що представляють регіони Східної України. Ця проблема не була створена, вона виникла непомітно, і ми з цією проблемою зараз працюємо». З цих слів можна припустити, що в «Першому грудня» зараз вивчають кандидатів в «моральні авторитети» із Півдня і Сходу України. Можу підказати, де шукати. У стінах Харківського фізико-технічного інституту, на КБ «Південне», в Донецькому національному університеті. Так, це не «націонал-демократи», яких у «Першому грудня» більшість. Але це ті «російськомовні, що представляють регіони Східної України», про яких говорить Семен Глузман.
Але за останній час почала надходити тривожна інформація. Про активність 53-річного Івана Васюника, з грудня 2007-го до березня 2010-го – віце-прем`єра в уряді пані Тимошенко, представленого на НКС як «громадський діяч, голова секретаріату ініціативної групи «Першого грудня ».
Щоб виконати норми українського законодавства, сформулюю цю інформацію у вигляді запитань.
Наскільки правда те, що помічник Івана Васюника, тобто особа, яка представляє його інтереси, заплатила за оренду залу в «Українському домі» для «круглого столу» 5 квітня 45 000 гривень?
Чи правда те, що деякі члени руху «Першого грудня» нещодавно зустрічалися з Іваном Васюником і обговорювали з ним можливість проведення нового «круглого столу»?
Чи правда і те, що Іван Васюник сказав їм, що з нього досить, що він заплатив за перший «круглий стіл», а другий запропонував фінансувати Богдану Гаврилишину?
І чи правда те, що після цих розмов Іван Васюник зустрівся з Олександром Турчиновим, нині першою особою «БЮТ-Батьківщини», з пропозицією взяти на себе оплату оренди «круглих столів» для «Першого грудня», а Турчинов виявив інтерес до цієї ідеї?
І, нарешті, чи правда те, що завуальоване фінансування «Першого грудня» з боку «БЮТ-Батьківщини» має бути подано публічно так: «політиків запрошують до діалогу з «моральними авторитетами»?
Щось з цієї інформації можна перевірити, щось – ні.
Сума в 45 тисяч гривень для оплати оренди залу в «Українському домі» – відповідає реальним обставинам. Будь-хто може орендувати в «Українському домі» зал за такі гроші. Чи є в Івана Васюника особисто такі гроші? Васюника, колишнього лідера комсомолу Львівської області, який чотири рази потрапляв у рейтинг «Топ-100» журналу «Кореспондент», неодноразово пов`язували з різними бізнесами – від мережі аптек до «Газети по-українськи». Згідно з декларацією держслужбовця Васюника за 2007 рік, його дохід становив 361 тис. 423 грн. А оскільки Васюник і до, і після 2007 року щось заробляв, то через 45 000 гривень для оплати оренди залу по світу з протягнутою рукою не пішов би.
Чи міг Васюник запропонувати заплатити за другий «круглий стіл» Богдану Гаврилишину? Цілком. З точки зору Васюника, для колишнього швейцарського професора Гаврилишина – 5000 доларів – не гроші. А те, що така пропозиція Гаврилишину нагадує хамство, Васюник цілком може не розуміти.
Чи міг Васюник запропонувати Турчинову взяти на себе оренду залів для проведення засідань «Першого грудня»? Так, цілком. Васюник працював з Турчиновим в уряді Тимошенко. Васюник з 1993 року близький до партії «Реформи і порядок», деякий час навіть в ній перебував, а тому міг заручитися перед зустріччю з Турчиновим підтримкою Сергія Соболєва та Ігоря Гриніва.
Чи можливо, щоб завуальоване фінансування «Першого грудня» з боку «БЮТ-Батьківщини» подавалося публічно як те, що «політиків запрошують до діалогу з «моральними авторитетами»? Так, оскільки це шаблонна конструкція завуальованого фінансування.
Інша справа, чи може все це влаштовувати наших «моральних авторитетів»? Адже їх завдання, як мінімум, – не дати себе використати. Адже «моральний авторитет» тому й залишається авторитетом моралі, що він не кланяється. Не кланяється владі. Не кланяється опозиції. Не кланяється справжній «моральний авторитет» і мінливій громадській думці. Саме тому і влада, і опозиція, і громадськість прислухаються до думки цього морального авторитета.
По-друге, «моральні авторитети» самі зафіксували свою принципову аполітичність. Ось що сказав Іван Дзюба у виступі на НКС 5 квітня: «Національний круглий стіл має принципово позапартійний характер. На нього за одностайною згодою ініціативної групи та Оргкомітету не запрошені ні представники влади, ні керівники політичних партій, ні народні депутати чи відомі політичні діячі. Мова йде не про якусь неповагу до них, а про пошук інших можливостей виявлення громадської думки”. А 13 квітня 2012 року, вже після проведення НКС, Євген Сверстюк доповнив цю думку в інтерв`ю «Главкому»: «ні, ми поза колом політичних сил. Це спроба пробудити громадянську активність без участі політичних сил».
По-третє, і це найголовніше. Я не цинік і розумію, що за оренду залу хтось повинен платити. Але чому на цю добру справу потрібні партійні кошти, зокрема гроші Турчинова (Васюника)?
Хіба питання з приміщенням для «круглих столів» руху «Першого грудня» не можна вирішити по-іншому? Наприклад – можливостями церков? Церкви у нас – не такі багаті, як за кордоном, але з нерухомістю у них проблем немає. Рух «Першого грудня» створювався, нагадаю, як ініціатива предстоятелів Української православної церкви Московського патріархату, Української православної церкви Київського патріархату та Української греко-католицької церкви. Рух «Першого грудня» – поза структурами влади, церква – теж відділена від держави, і тут конфлікту немає. Отже, жодних перешкод тому, щоб використовувати конференц-зали, що належать будь-якій з церков-ініціаторів «Першого грудня» або, приміром, аудиторії Українського католицького університету, що належить УГКЦ, немає і бути не може.
Інша справа, якщо це бізнес.
Інша справа, якщо ситуація така.
Припустимо, Іван Васюник, або хтось від нього, говорить Олександру Турчинову – ось «Перше грудня», візьми його утримання на себе, та й, до речі, ще й сайт є, а це ще якась сума на місяць. А не візьмеш ти, візьмуть інші: Яценюк, Кличко. Можливість впливати на моральних авторитетів нині в ціні. І коштує недорого: місце в списку. Може, округ.
Якщо це бізнес, то є хтось, хто, як сутенер, торгує «моральними авторитетами»? Але сутенер торгує представницями іншої професії. А якщо сутенер освоїв нову спеціальність, то чи сподобається це «моральним авторитетам»? При тому, що сутенер завжди залишиться сутенером.
В`ячеслав Піховшек