На урочистому з’їзді опозиціонерів подавали не тільки «солодке», а й «гірке»…

Фото Олександра ПРОКОПЕНКА

За законами фізики, кількість переростає в якість. Це правило у політиці тепер належить доводити українським опозиціонерам, які у вихідні затіяли інтеграцію: припинили автономне існування партій «Фронт Змін», «Реформи і Порядок» і влилися у «Батьківщину». Опозиційний виборець плекає надію, що після такого донорства ця політична сила стане м’язистішою, приросте не тільки чисельністю, а й ефективністю дій…

Попри всякі чутки щодо рейдерського захоплення партії, головне слово у ній і далі залишається за Юлією Тимошенко (хоча вона і обмежена у своїх діях тюремною ізоляцією). Про стійкий авторитет і впливи цього політика говорить те, що з’їзд «Батьківщини» підтвердив її висунення кандидатом у президенти, прийняв як ідеологічну програму розроблений нею маніфест «Європейська Україна», прислухався до кадрових рекомендацій екс-прем’єра. Зокрема за порадою Тимошенко головою політради обрано Арсенія Яценюка. По суті, він став її правою рукою. Новому партійному начальнику опозиціонер №1 дала вельми позитивні характеристики. «Люди перевіряються справами, – йдеться у листі, що його з трибуни з’їзду зачитала Євгенія Тимошенко, донька екс-прем’єра. – Спільну справу з Арсенієм та командою «Фронту Змін» ми робимо вже більше року. За цей час переконливо довели, що не помилилися один в одному. Ми багато з ним пережили після 2005-го року, зробили критичну масу спільних помилок. Тепер разом зобов’язані спокутувати перед Богом і Україною свої та чужі політичні прорахунки і виконати все, що обіцяли людям на Майдані: побудувати моральну та професійну владу, яка поверне людям справедливе та успішне життя, підніме Україну на міцні ноги… Я довіряю Арсенію. Бачу, як йому важко. По ньому прямою наводкою б’ють і свої, і чужі. Але він уміє тримати удар, він – боєць і при тому інтелектуальний, сучасний, патріотичний політик. Тобто чотири в одному. Це немало для українського політикуму, який сьогодні вироджується, маргіналізується та криміналізується. Але найголовніше, що нашу з ним спільну роботу вже високо оцінили люди. Про це свідчать результати останніх парламентських виборів. Ми з Арсенієм – не політичні конкуренти, ми вже давно одна команда, яка має спільні, добре осмислені стратегічні цілі й волю до спільних перемог. Лише цілком довіряючи Арсенію, я особисто рекомендую його на високу партійну посаду голови політичної ради партії».

Першим заступником голови партії і керівником центрального штабу залишається Олександр Турчинов. У «замах» тепер ходять захисник Тимошенко Сергій Власенко (можливо, це компенсація за відібраний у нього мандат народного депутата), колишній «фронтовик» Андрій Пишний, «реформіст» Сергій Соболєв, екс-рухівець Борис Тарасюк. У політраді з’явилися нові імена, як-от тітка Тимо-шенко – Антоніна Ульяхіна, Олександра Кужель (на з’їзді їй вручили квиток члена «Батьківщини»). У цьому списку і Андрій Шкіль, який сьомий місяць вимушено, через ризик бути заарештованим, живе за кордоном. Не інакше така довіра – сатисфакція за його непотрапляння у Верховну Раду. У політраду увійшли і представники внутрішньої опозиції, зокрема Юрій Одарченко, щодо якого напередодні прозвучав заклик вигнати з партії за «винесення сміття з хати». Ініціатор такого покарання – нардеп Сергій Пашинський пішов на підвищення – його ввели у президію політради.

Незважаючи на прогнози, «кровопускання» на об’єднавчому з’їзді не сталося. Схоже, лідер партії Тимошенко вирішила примирити два антагоністичні крила у своїй партії. Такий хід можна пояснити небажанням Тимошенко давати владі новий привід потирати руки від опозиційних міжусобиць. Але це не означає, що конфлікт автоматично вирішено…

Як завжди відвертим був запрошений на з’їзд Юрій Луценко. Схваливши об’єднання, він все ж порадив новим керівникам «Батьківщини» (камінчик у город Яценюка) навчитися слухати і прислухатися до партійців та безпартійних. Сказав, що Тимошенко, позичаючи колись гроші в олігархів, усе ж слухала і чула своїх виборців, а не спонсорів. Треба, сказав Луценко, повернути цю атмосферу у «Батьківщину» (натяк на авторитарний стиль поведінки Яценюка). А ще польовий командир Майдану порадив Арсенію Петровичу «позбутися генератора тушок». Цей закид – на адресу Миколи Мартиненка, який так невдало сформував виборчий список від «Фронту Змін». У відповідь на жорстку критику Мартиненко утримався від вступу у «Батьківщину».

Не поспішають зі злиттям і партійці Тимошенко-Яценюка на місцях – через складну історію відносин між ними. Кажуть, процес порозуміння і зближення між ними триватиме до кінця року.

Думки з приводу

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Об’єднуючись, опозиція чинить правильно (треба було це робити ще раніше). Це об’єднання збільшує дисципліну в середині партії, створює сильніший (ніж раніше – дрібні партійки) альтернативний центр впливу, переводить його у солідніший формат. Опонувати владі такому центру значно легше.

З іншого боку, таке об’єднання вимагає від його керівництва, зокрема від Яценюка, великої уваги до кадрових питань. Яценюк повинен забути про певні волюнтаристичні речі, йому слід бути більш поміркованим, поважати думку інших людей, тренувати цю повагу. Команду він має будувати на налагодженні зворотного зв’язку. Команда – це не той, хто бігає за лідером, підносить, вибачте на слові, горщик, а ті, хто може запропонувати альтернативу, здатні говорити слова, які можуть не подобатися лідеру, але які будуть корисні для спільної справи.

Сергій ТАРАН, політолог

Оскільки до «Батьківщини» приєднуються партії, які не мають власного рейтингу, не бачу, як це може якось підсилити опозицію. Аби відбулися позитивні рейтингові зміни, треба оприлюднювати план дій і неухильно його виконувати. Наскільки ефективним буде це об’єднання, покаже його діяльність. У мене є сумніви щодо цього, бо люди, які його очолюють, уже працювали в різних партійних структурах. Якісна зміна рейтингу опозиції можлива за умови об’єднання провідних опозиційних парламентських сил – «Свободи», «УДАРу» та «Батьківщини». Але таке об’єднання має бути не юридичним злиттям партій, а прийняттям спільної програми дій до президентських виборів 2015 року.

Богдан ДАНИЛИШИН, політемігрант, міністр економіки у другому уряді Тимошенко

Злиття опозиційних партій є дещо поспішним кроком. Потрібно було працювати більш системно, виробити платформу чи відповідну позицію, навколо якої змогла б об’єднатися значна частина політичних сил, які позиціонують себе як опозиційні партії. Навколо чого чи кого відбувається об’єднання? Це цікавить не тільки українців, а й західних політиків та оглядачів, які аналізують події в Україні.

Якою буде «Батьківщина» після об’єднання? У смужечку – як «Фронт Змін» чи «серце у смужечку»? Однозначно, це вже не буде стара, класична «Юлина Батьківщина»…