ЕЖ: Без Тимошенко
Після недавнього об’єднаного і “соборного” мітингу української опозиції всерйоз заговорили про те, що святе місце порожнім не буває і що “спадкоємці Тимошенко” почали виборчу кампанію, – пише Інна Булкіна у російському Ежедневном журнале.Сакраментальний заголовок Війна за спадщину Тимошенко вперше з’явився на сторінках українських ЗМІ в середині літа. Юлія Тимошенко в той момент справно відвідувала засідання Печерського суду і посольські прийоми, до вироку було далеко, і мало хто припускав, що справа закінчиться Качанівською колонією. Але вже тоді не тільки противники, але й завбачливі соратники колишнього прем’єра віддавали собі звіт в тому, що парламентські вибори 2012 року пройдуть без її участі. Ближче до зими, коли в гру вступила “сім’я”, стало зрозуміло, що “іменна партія” – серйозний капітал, причому не тільки політичний. Нарешті, після недавнього об’єднаного і “соборного” мітингу української опозиції всерйоз заговорили про те, що святе місце порожнім не буває і що “спадкоємці Тимошенко” почали виборчу кампанію.
Женю Тимошенко не пропустять в серйозну політику, швидше за все, колишні соратники матері.
Що стосується “сім’ї”, то, схоже, тут у кожного своя роль: “політичний спадок” передається по жіночій лінії. І ось Євгенія Карр стає Євгенією Тимошенко, все більш наполегливо виступає “голосом” опальної матері й на початку грудня вирушає до Марселя, на 20-й Конгрес європейської народної партії – т.зв. на “європейські оглядини”. Вона там мала успіх, але швидше емоційний, ніж конструктивний. За нещасливим для “сім’ї” збігом оголошення про те, що дочка Тимошенко може очолити партійний список на майбутніх виборах, збігся з північнокорейським “спадковим призначенням”. І в київських ЗМІ Женя Тимошенко стала свого роду Кім Чен Уном. Але справа навіть не в північнокорейських асоціаціях – Женю Тимошенко не пропустять в серйозну політику, швидше за все, колишні соратники матері. Не виключено, що “спадкоємиця по прямій” все ж пройде в майбутню Раду, але за яким списком і що до того часу залишиться від “іменної партії”, сьогодні не знає ніхто.
Капіталом “сім’ї” – не символічним, але цілком матеріальним, треба думати, займається Олександр Тимошенко, терміново попросив і практично моментально отримав політичний притулок в Чехії. Він негайно зареєстрував громадську організацію Батьківщина, і регіонали прокоментували це в тому дусі, що перед нами не більше ніж схема для легалізації “сімейного капіталу”. Як би там не було, але і чоловік, і донька зробили все, щоб залишити “бренд” в “сім’ї”.
Оскільки іменна партія обезголовлена, а лідери її метушаться у пошуках “ніші” та власного місця в “списку”, у інших системних опозиціонерів, здається, з’явився шанс “вийти з масовки”.
Партійний “спадок”, між тим, “рвуть на шматки”, і це не метафора. Боротьба за лідерство всередині самої партії (БЮТ) триває вже кілька місяців. Нараховують як мінімум чотири угруповання. Крім “старої гвардії” (Олександра Турчинова, Григорія Немирі та інші, до відомого моменту тримали важелі управління), в Києві все частіше говорять про “новий призов” – недавно вступила в БЮТ група Реформи і Порядок, про “націонал-патріотичне крило” (Андрій Шкіль, Володимир Яворівський і залишки Руху), нарешті, про амбітну Наталію Королевську, яку злі язики прозвали “клоном Юлі”. Буквально в останні тижні керівництво БЮТ оголосило про свій намір “заповнити порожню в Україні соціал-демократичну нішу”, і Королевська очолила УСДП – соціал-демократичну партію всередині Блоку Тимошенко. (Для довідки – ідеї про порожню “соціал-демократичну лакуну”, яку потрібно “заповнити”, років рівно стільки ж, скільки незалежній державі Україні. УСДП Королевської – не то 4-та, не то 5-та така партія).
Оскільки іменна партія обезголовлена, а лідери її метушаться у пошуках “ніші” та власного місця в “списку”, в інших системних опозиціонерів, здається, з’явився шанс “вийти з масовки”. На мітингу 22 січня вони виступили спільно: субтильний “фронтмен” Арсеній Яценюк і світський важковаговик Віталій Кличко (його партія називається УДАР), лідер Громадянської позиції Анатолій Гриценко і автор скандального роману про Чорного ворона Василь Шкляр, що нещодавно підтягся до політичного “авангарду”. Шкляр, схоже, зайняв місце Ліни Костенко, якій офіційно заповіла своє місце “матріарх” опозиції сама Тимошенко. Тимошенко закликала “спадкоємців” до об’єднання і подарувала їм передвиборний девіз Одна команда – одна перемога. Але “масовка” рветься в солісти, і “команда”, схоже, не зіграє. Заяву про об’єднання самі ж учасники мітингу назвали в кращому випадку “пунктом про ненапад”, відкрито підписав його один Кличко, всі інші, як водиться, вважали за краще вичікувати “узгодження”. Сама Тимошенко, здається, готова була керувати кампанією “з катівні”, але для “спадкоємців” “Юля в катівнях” набагато зручніша і безпечніша.
Як би там не було, нас очікує чи не перша виборча кампанія “без Тимошенко”.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів
Open all references in tabs: [1 – 3]